Французький театр соціального змагання на рубежі 19-го та 20-го століть

⭐⭐⭐⭐⭐

✅ Підзаголовок: Жіноче повстання (Луїза Мішель, Вера Старкофф, Неллі Руссель)

✅ Редактор: Качмарек Томаш

✅ Мова: польська

✅ Видавець: Видавництво Лодзького університету

✅ Сторінок: 462

✅ Обкладинка: м’яка

✅ Вага: 0,59

✅ Рік: 2022

✅ ISBN: 9788382209495

✅ EAN: 9788382209495

✅ Код: 38417A01475KS AZ5%

Французький жіночий театр рубежу 19-го та 20-го століть можна було б охарактеризувати як феміністський, хоча він не створив жодної єдиної та цілісної поетики, що не повинно дивуватись, оскільки письменниці, представлені в цьому томі, віддавали перевагу анархічним ідеалам, і вони відкидали всілякі догми та одноколійність думки; однак вони відстоювали плюралізм у дискусії з важливих питань. У цьому контексті кожна драматургиня репрезентувала власний оригінальний і впізнаваний стиль, спільною метою якого було покращення становища жінки в суспільній системі, де панує так звана сильна стать. Вони не бажали для себе жодного привілейованого становища, вони просто виступали проти будь-яких проявів соціальної нерівності, не віддаючи переваги одній групі над іншою. Вони знали, що справді демократичне суспільство може складатися лише з вільних індивідів. Вера Старкофф у своїх текстах вимагає рівності між чоловіком і жінкою, показуючи на прикладі своїх героїнь, що вони є повноправними громадянами, які мають право вирішувати самі, незважаючи на застарілі й гнобливі порядки, часто сумнівного морального походження. Неллі Руссель набагато непримиренніша, ніж її попередниця, у своїй критиці капіталістичної державної системи. Він не скупився на слова, звинувачуючи католицьку церкву в поневоленні жінок, чиї релігійні доктринальні основи сприяли створенню та увічненню протягом тисячоліть несправедливого суспільства, розділеного на привілейованих чоловіків і жінок, викинутих на узбіччя суспільства. Як Старкофф і Руссель, Луїза Мішель також хотіла показати в театрі патріархальну парадигму, яка через освіту (фалократичне навчання) виховує вірних захисників системи, готових виховувати наступні покоління рабів. Томаш Качмарек