клапоть. Приховане життя Аполонії (...) - Гражина Плебанек (електронна книга)
- Час доставки: 7-10 днів
- Стан товару: Б/В
- Доступна кількість: 10
Приобретая «Лоскут. Скрытая жизнь Аполонии (...) - Гражина Плебанек (электронная книга)» данный товар из каталога «Биографии, воспоминания» вы можете быть уверены, что после оформления заказа, доставки в Украину, вы получите именно то, что заказывали, в оговоренные сроки и европейского качества.
Чи можна проникнути корінням настільки глибоко, що на поверхні майже не залишиться слідів? Чи можливо знову зібрати воєдино сімейну та колективну історію? Смерть Аполонії Махчинської-Свёнтек стала частиною національного міфу. Розстріляна нацистами за те, що переховувала євреїв, описана в репортажі, в адаптованій для сцени повісті, її життя нібито вирішив вибір батька: помре або він, або його дочка. Але публічна історія про смерть Полі не відповідає правді. Ні про її останні години, ні про її життя, оповите сімейним мовчанням, яке є розривом у передачі поколінь. Внучка Полі, письменниця Гражина Плебанек, яка дізналася про існування своєї бабусі лише в десять років, через десятиліття намагається відновити цю загадкову біографію. Пошуки несподівано пов’язують її з сім’єю, роз’єднаною подіями 1943 року. Там, де факти не можуть бути правдиво відображені, автобіографічний репортаж доповнюється новелістичним оповіданням. Літературна уява допомагає наблизитися до вашої бабусі, надихаючої жінки, що мешкає в Плебанках, на перетині двох світів, якої не вистачало в ландшафті сімейної традиції. Біографія Полі, написана її онукою, не лише заново відкриває героїню розповіді про нашу історію, а й веде нас до джерел власної пам’яті. Як і личить великому оповідачеві, Гражина Плєбанек викладає свою історію легко та дуже спонукаюче, пам’ятаючи, що історія її бабусі належить передусім їй самій. Ця чудова книга є доказом того, що для відновлення пам’яті потрібна готовність прийняти правду. ЙОАННА КУЦІЛЬ-ФРИДРИШАК, автор книги Chłopki. «Історія наших бабусь Полі» Гражини Плебанек — це захоплюючий запис про відродження образу її бабусі Аполонії Мачинської (1911–1943) із родинної пам’яті та знайдених документів. Автор пише: її історія ширша за роман, репортаж, п’єсу чи фільм. Це триває, це не закінчується». Тож це тотальна форма, близька до сильності, з часовими зрушеннями, розривами, посиланнями на документи, але також і на поетику снів, на сцени, запропоновані уявою. Ця форма послужила авторові моделлю культурного самоопису та літературного самотворення. Плебанек вигадує Полю, прислухається до себе, заявляє: я її внучка». Настав час, коли онуки про своїх бабусь пишуть. «Історія моєї бабусі» Гражини Плебанек не йде шляхом, заданим модним сьогодні фольклорним висловом, а тягнеться до польських комплексів, до замовчуваних дискурсів, до ідей культурної «інакшості» та незвичайності. Героїня роману, титульна героїня Пола, втілювала культурну незвичайність свого найближчого оточення, «вона була чомусь засуджена на інакшість» не лише через неоднозначності, пов’язані з її народженням. Адже саме вона давала притулок євреям у найгірший час і була за це розстріляна німцями. Плебанек показує культурну, міфотворчу силу «нелегальних» біографій, допитливо розшифровує зміст так званих пошепки, новин, почутих у дитинстві, таємних слів, притишених голосів. Література рідко згадувала ці мови, що, можливо, характерно для польського менталітету, особливо того, де домінували мученицькі наративи. Роман «Плебанки» — це якісна проза й водночас майже чуттєве прочитання мапи цього шматка польської провінції, центром якої було багатокультурне місто Коцьк. ПРОФ. РОХ СУЛІМА, історик і культурний антрополог