Цей том есеїв є продовженням збірки «Право та література», виданої у 2015 році. Нариси, присвячені правовій проблематиці польської літератури ХІХ ст., цього разу предметом аналізу (...) стали вибрані літературні твори міжвоєнного періоду. Як і у випадку з попереднім томом, ми намагалися використати різні жанри (...) і теми, що різним чином стосуються тогочасної польської дійсності. Ми усвідомлюємо, що ця панорама не є повною і що багато важливих авторів і важливих праць відсутні, але, здається, обговорені приклади дають достатньо матеріалу для більш загальних спостережень як щодо оцінки права, так і його ролі в суспільній свідомості Другого століття. Польська Республіка, як і спосіб трактування права як літературного матеріалу, зрозумілий і привабливий для читача. Згадаймо, що часи ІІ Речі Посполитої були періодом розбудови з нуля, у іноді драматичних обставинах, інституту польської державності та єдиного права. У літературних творах, як у дзеркалі, а іноді як у спотвореному дзеркалі, ми можемо побачити небезпеки, які супроводжують ці великі вступи Марека Вонсовича, які обговорюють юридичні нитки у творах: Тадеуша Доленги-Мостовича, Вітольда Ґомбровича, Юліуша Кадена. -Бандровський, Зофія Налковська, Адам Насельський, Тадеуш Ріттнер, Єжи Шанявський, Юліан Тувім і Стефан Жеромський.