Missa est. Свята Меса чоловіків Пасек - Яцек Ковальський

… Природна літургійна наступність була порушена. Новий звичай, вкритий нині патиною десятиліть, ефектно закрив минуле і створив власну «старість». Ще цікавіше буде подивитись на Пасекську Святу Месу. Ту, в якій століттями брали участь сармати. Це не буде погляд літургійного дослідника чи літургіста, а історія, яка з цікавістю заглиблюється в літургійну матерію, шукаючи як Божу красу, так і анекдот, як поезію, так і Правду. (Яцек Ковальський)

Свята Меса родини Пасеків — остання книга Яцека Ковальського. Розповідає про месу, яку слухали сармати за часів Першої польської республіки, пани Пасеки, згадані в назві. А ще в інтригуючій формі розповідається про місця, де відправлялася ця Меса, про їхні барокові храми, які часто ще стоять серед наших міст і сіл. Меса панів Пасеків є так званою Тридентською Месою, тому що саме в середині 16 століття Папа Св. Пій V, уповноважений Тридентським Собором, представив усьому світові літургію папського Риму як дійсний взірець для оновлення обрядів. Це була Свята Меса, нічим не інша, ніж у всій тогочасній Вселенській Церкві, тобто католицькій, тобто римській, – розмовляли чи співали латиною. Тому що окремої польської Святої Меси не було. Хоча ця книга також описує багато відмінних рис, різних звичаїв і практик, які зберегла і розвинула польська Церква, що дозволяє автору говорити, принаймні час від часу, про сарматську літургію, яка дала вираження цій найглибшій польській євхаристійній побожності. А сармати – це поляки, жителі Сарматії, тобто Першої польської республіки, католики, які найчастіше розмовляють польською мовою, піддані Католицького королівства, Rex Ortodoxum і Antemurale Christianitatis.

Розповідь про прославлення Бога під час Святої Меси та опис храмів у книзі досить докладні, але не надто докладні. Її міру визначають вільна форма авторської оповіді, оформлена, проте, з певною науковою строгістю, і посилання на літературу з даної теми, щедро ілюстрована численними малюнками та пікантними анекдотами. Щодо самої меси, то ми будемо її крок за кроком. Ми зможемо стежити за словами і жестами, іноді навіть за запахами, звуками і тінями, але також за учасниками, тими, хто біля вівтаря, і тими, хто в глибині церкви, і, що найважливіше, ми зможемо шукати всі ці сенси і значення разом з автором у великій літургійній містерії. Допоможуть нам також численні ілюстрації, особливо ті, що належать до епохи, особливо гравюри віленського єзуїта Олександра Тарасевича з твору Фулгента Дряцького С. Й. Скарб життя і Кров Ісуса Господа в жертві Святої Меси, складений, виданий у Вільнюсі 1683 року. Звичайно, ця книга також має свій актуальний і практичний аспект, тому що «Меса служиться по-старому» досі. І тому пересічний поляк і пересічний католик повинні знати, чим була і є літургія Святої Меси в її класичній, тридентській формі. Бо всі ми, хто розмовляє і почуває польською мовою, походить із цієї Республіки Польща, від мешканців Сарматії, а форма нашої християнської віри – хоч і позачасової, через Христа – земною, походить від наших предків-сарматів, що жили на тій самій землі, які тут славили Господа Бога, у тих самих храмах, до яких і ми входимо.