Півні співають, собаки плачуть - Войцех Тохман (аудіокнига)

АУДІОКНИГА В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ МАРЧІНА ДОРОЦІНСЬКОГО ТА ДАНУТИ СТЕНКИ Світ після геноциду. Камбоджа після Пол Пота. Роками вони мучили та вбивали власних кхмерів. Ті, кому вдалося вижити, залишилися без домівок, без близьких, з травмами, хворобами, божевіллям... Інколи їхній полон триває десятиліттями. Самотність, темрява і порожнеча. Достукатися до них і почати лікування вдається лише одиницям. Навколо ви бачите багатство, яке живиться бідністю та страхом. Поруч знаходяться храми Ангкору, які відвідують мільйони туристів з усього світу... Войцех Тохман з холодною точністю та закоханою чуйністю розповідає про людей, чия мужність була зламана назавжди. Про біль, який неможливо вгамувати. Про страх, який не зник і досі сприяє насильству. Про недовіру, яка вбиває спільноту. Також про безпорадність перед почуттями та хворобою. У книзі Точмана сучасна Камбоджа — це дзеркало, у якому відображається весь світ. Хворих людей, які напали на когось, постійно щось руйнували, крали у сусідів, сім’ї засуджують до домашнього ув’язнення. Боязнь агресії – причина ув’язнення. Не єдиний. Бо є другий. Це про жінок. Не обов’язково небезпечні. Родичі бояться, що не зможуть стежити за пацієнткою: вона відійде занадто далеко від дому і її зґвалтують. Це досить точно - так стверджують лікарі, психологи та родичі пацієнтів. Іноді зґвалтування не здається таким жахливим для родини, як те, що може статися в результаті зґвалтування. Дитина, мовляв, яку народила зґвалтована божевільна, виросте з клеймом. Тому, щоб уникнути міченої дитини, хвору жінку краще замкнути в клітці, на ланцюгах і замкнути в свинарнику. (уривок з книги)