Błękitne noce Joan Didion

Болісно щирі роздуми про втрату доньки, старіння та плин часу. Джоан Дідіон починає «Блакитні ночі» 26 липня 2010 року, у сьому річницю весілля її єдиної дочки Кінтани, яка померла 26 серпня 2005 року, лише через півтора року після раптової смерті її батька Джона Грегорі Данна. Починаючи зі спогадів про весілля доньки, письменниця повертається до дитинства, переглядає її думки, аналізує страхи й сумніви щодо шлюбу, усиновлення й батьківства, хвороб і старіння. Не уникає болючих питань. Вона не вдалася як мати? Вона щось пропустила? Чи могла вона щось зробити інакше? «Сині ночі», як і попередній «Рік чарівного мислення», — це неймовірно проникливі нотатки нещодавно померлої видатної американської письменниці, яка у своїх текстах прискіпливо аналізує не лише події, але й думки та емоції, що їх супроводжують. Джоан Дідіон (1934–2021) – американська журналістка, есеїстка, авторка романів і сценаріїв. Вона писала в напрямі «Нова журналістика», який започаткував використання прийомів, узятих із художньої літератури, у репортажах та есе. «Рік магічного мислення» приніс їй у 2005 році Національну книжкову премію, одну з найпрестижніших літературних премій у Сполучених Штатах. Книга також стала фіналістом Пулітцерівської премії в категорії біографії та автобіографії та премії Національного гуртка книжкових критиків.