Bolesław Rogatka (1220/1225-1278). Książę legnicki
- Час доставки: 7-10 днів
- Стан товару: новий
- Доступна кількість: 2
Покупая «Bolesław Rogatka (1220/1225-1278). Książę legnicki» данный товар из каталога «Всеобщая история» вы можете быть уверены, что после оформления заказа, доставки в Украину, вы получите именно то, что заказывали, в оговоренные сроки и европейского качества.
Болеслав Рогатка (1220/1225-1278). Князь Легніцький
[ВИРОБНИК]
Болеслав Рогацький (1220/1225-1278)
Князь Легніца. Спадкоємець монархії Генріха II Сілезького
Автор: Яцек Осінський
Рік видання: 2016
Кількість сторінок: 392
Палітурка: м’яка.
Формат: 15,0 см x 21,0 см.
Правління Болеслава Рогатки ідеально вписується в бурхливу історію Сілезії XIII століття. Надзвичайно колоритний князь, чиє майже 40-річне правління було сповнене як політичних, так і моральних скандалів. Як свідчать джерела, бабуся Болеслава Рогатки, княгиня Ядвіга, згодом свята, звернулася до молодого князя зі словами «горе, горе тобі, Болеславе, яке велике лихо приведеш ти на свій край...». Вважалося, що все це передбачуване нещастя пов’язано з характером князя, який протягом усього свого правління «не робив нічого, крім дурних шуток». Середньовічні автори, а за їхнім прикладом і сучасні історики, звинувачують Болеслава Рогатку в набагато серйозніших гріхах, ніж просто підступи. Болеслава Рогатку звинувачують у спричиненні падіння т. зв «монархія Сілезьких Генріхів». Втрата Болеславом Рогаткою влади над Малопольщею та Великою Польщею не була кінцем його невдач. Незабаром після цього князь вступив у конфлікт зі своїми братами, який закінчився поділом Сілезії. Донедавна один із наймогутніших польських князів, відтоді став володарем невеликого Герцогства Легніца, ізольованого на політичній арені. Зростання політичної ваги Болеслава Рогатки наприкінці його правління не призвело до відновлення його зруйнованого авторитету. Сучасники продовжували звинувачувати князя в надмірному оточенні німцями, продажі Любуської землі магдебурзькому архієпископу, а також у безжальних методах дій, зокрема в спаленні 500 осіб у костелі в Сьроді Шльонській, у змові проти братів, ув’язненні с. єпископа Вроцлава Фоми І та пограбування частини його спадщини у його племінника Генріха Правого.