Дайте слова Апраксія мови 1

Автор: Івона Петржик, Маріка Літвін

EAN: 9788361339663

Рік випуску: 2025

Представляємо комплекс вправ, які є продовженням попередньої частини «Дай слово – апраксія мови». Публікація «Дай слово – апраксія мови 2» складається з 6 частин:

• книга 1. A, O, L, M, B
• книга 2. P, U(Ó), I, J, W
• книга 3. F, N, E, Z, S, C
• книга 4. DZ, D, T, Y, Ś/SI, Ź/ZI, SZ
• книга 5. Ż/RZ, DŻ, Ł, Ń/NI, G, H/CH
• книга 6. CZ, K, R, Ć/CI, DŹ/DZI

Провідним недоліком моторної афазії, крім суто мовних розладів, є рухові труднощі, пов'язані з відтворенням послідовності рухів, необхідних для вимови заданого слова, тобто апраксія мови. Поліпшення потребує терапії, спеціально спрямованої на цей дефіцит. Дослідники підкреслюють (Boehme, 2003), що велика кількість повторень важлива, навіть коли склади чи слова здебільшого вимовляються правильно. Також важливо, щоб було видно обличчя мовця, що дозволить пацієнту спостерігати та імітувати артикуляційні рухи. Інші підказки також можуть бути корисними, як-от підказка жестом (наприклад, дотик рукою до області гортані для демонстрації озвучування) або, як у нашій публікації, додаткові словесні інструкції, тобто опис вимови звуку, фотографії, що представляють губні системи, або графічні схеми, що показують розташування мовних органів під час вимови звуків.

Приклади вправ підібрано відповідно до ступеня складності. Однак важко чітко визначити порядок, у якому має відбуватися терапія, оскільки деякі дослідження (Howard, Varley, 1995) вказують на те, що слова легше запам’ятовувати та повторювати, ніж, наприклад, склади. Інші дослідники (Dabul and Bollier, 1976; Holtzapple and Marshall, 1977; Knock et al., 2000, Raymer et al., 2002) рекомендують починати терапію з повторення окремих звуків, потім складів і лише нарешті слів, фраз або речень. Аналогічна ситуація і з порядком відпрацьованих звуків. При підготовці матеріалів ми не знайшли наукової публікації, яка б вирішувала цю проблему, тому при виборі порядку тренованих звуків ми керувалися в основному нашим досвідом роботи з пацієнтами з апраксією мови. Складається враження, що звуки, вимову яких легше спостерігати (тобто їх манеру артикуляції досить чітко видно, наприклад, «А, О, Л, М», легше повторити, ніж ті, чия манера артикуляції менш помітна, наприклад, «К, Г».

Слова, які потрібно повторити/прочитати, розташовані по порядку, спочатку легші, напр. з двох відкритих складів, що закінчуються словами, що містять групи приголосних.

Вправи були побудовані за такою схемою: опис вимови звуку, фотографія положення губ при його вимові, бічний розріз (рентгенівські знімки з Т. Бенні «Описова фонетика польської мови»), читання/повторення складів, читання/повторення слів, закінчення речень.

Ми заохочуємо логопедів змінювати порядок виконання вправ індивідуально залежно від потреб і можливостей кожного пацієнта.

М’які звуки (ś, ć, ń, ź і dź) пишуться як ś/si, ć/ci, ź/zi, ń/ni, ź/zi, dź/dzi через їхню вимову польською мовою, хоча деякі іншомовні слова, напр. «cito», «sinus» вимовляються по-різному. Тому, якщо необхідно, поясніть пацієнту ці питання.

Сподіваємося, що запропоновані завдання будуть корисні пацієнтам, їхнім родинам і логопедам.