ДАЙТЕ СЛОВО. Апраксія мовлення 6

ІВОНА ПЄТРЖИК, МАРИКА ЛІТВІН

• Видавництво: KOMLOGO
• Рік видання: 2016
• Палітурка: БРОШУРА
• Кількість сторінок: 33
• EAN: 9788361339717

Представляємо комплекс вправ, які є продовженням попередньої частини: Дайте слово – апраксія мови. Видання Give things a word - apraxia of words 2 поділено на 6 частин: зошит 1. A, O, L, M, B зошит 2. P, U(Ó), I, J, W зошит 3. F, N, E, Z, S, C зошит 4. DZ, D, T, Y, Ś/SI, Ź/ZI, SZ зошит 5. Ż/RZ, DŻ, Ł, Ń/NI, G, H/CH випуск 6. CZ, K, R, Ć/CI, DŹ/DZI Провідним недоліком моторної афазії, окрім суто мовних розладів, є рухові труднощі, пов’язані з відтворенням послідовності рухів, необхідних для вимовлення заданого слова, тобто апраксія мови. Поліпшення потребує терапії, спеціально спрямованої на цей дефіцит. Дослідники підкреслюють (Boehme, 2003), що велика кількість повторень важлива, навіть коли склади чи слова здебільшого вимовляються правильно. Також важливо, щоб було видно обличчя мовця, що дозволить пацієнту спостерігати та імітувати артикуляційні рухи. Можуть бути корисні й інші підказки, наприклад підказка жестом (наприклад, дотик рукою до області гортані для демонстрації озвучування) або, як у нашій публікації, додаткові словесні інструкції, тобто опис вимови звуку, фотографії, що представляють систему губ, або графічні схеми, що показують розташування органів мовлення при вимові звуків. Приклади до вправ підбиралися спеціально за ступенем складності. Однак важко чітко визначити порядок, у якому має відбуватися терапія, оскільки деякі дослідження (Howard, Varley, 1995) вказують на те, що слова легше запам’ятовувати та повторювати, ніж, наприклад, склади. Інші дослідники (Dabul and Bollier, 1976; Holtzapple and Marshall, 1977; Knock et al., 2000, Raymer et al., 2002) рекомендують починати терапію з повторення окремих звуків, потім складів і лише нарешті слів, фраз або речень. Аналогічна ситуація і з порядком відпрацьованих звуків. При підготовці матеріалів ми не знайшли наукової публікації, яка б вирішувала цю проблему, тому при виборі порядку тренованих звуків ми керувалися в основному нашим досвідом роботи з пацієнтами з апраксією мови. Видається, що звуки, вимову яких легше спостерігати (тобто спосіб їх артикуляції досить чітко видно, наприклад, A, O, L, M), легше повторити, ніж ті, чий спосіб артикуляції менш помітний, напр. K, G. Слова, які потрібно повторити/прочитати, розташовані по порядку, спочатку легше, напр. під час вимови, боковий переріз (рентгенограми взято з Т. Бенні Описова фонетика польської мови), читання/повторення складів, читання/повторення слів, закінчення речень. Заохочуємо логопедів змінювати порядок виконання вправ індивідуально залежно від потреб і можливостей кожного пацієнта. М’які звуки (ś, ć, ń, ź і dź) через їхню вимову польською мовою пишуться як ś/si, ć/ci, ź/zi, ń/ni, ź/zi, dź/dzi, хоча деякі іншомовні слова, напр. cito, sinus, вимовляються по-різному. Тому, якщо необхідно, будь ласка, поясніть ці питання пацієнту. Сподіваємося, що запропоновані завдання будуть корисні пацієнтам, їхнім родинам та логопедам

[Код пропозиції,409847,9788361339717,2025-10-19 08:34:59]