Дидактичні парадигми Мислення в теорії про практику Дорота Клус-Станська

Дидактика, як і будь-яка наукова дисципліна, виникає і розвивається на стику власних досліджень та інших наук. Для розуміння навчання та викладання особливо важливі імпульси, що надходять із соціології, психології, політології, антропології, а тепер також із нейронаук. Нам не потрібні дидактичні знання лише для того, щоб інтерпретувати події під час уроків і застосовувати рекомендовані стратегії, але стає необхідним зрозуміти наші власні глибоко приховані припущення та вміти критично осмислювати їх, а іноді й змінювати свій попередній вибір. Пропонований підручник присвячено спробі визначити теоретико-методичне розмаїття, з яким ми маємо справу в галузі дидактики. Його мета полягає в тому, щоб визначити та порівняти найважливіші різновиди дидактичного мислення та пов’язаних з ним практик навчання, а також дискусій, які про них точаться. Однак мова йде не про опис остаточних рішень, а лише про надання можливості студентам – майбутнім учителям і педагогам – отримати орієнтацію в теоріях і дидактичних явищах, які можна спостерігати в країнах, де розвинена академічна дидактична рефлексія та організовані інституційні форми навчання.