Тіла кидають у братські могили, візки збирачів трупів бродять вулицями, чоловіки кидають своїх помираючих дружин, а батьки кидають своїх помираючих дітей через страх заразитися. Хмари пилу, що піднімаються над дорогами, повними наляканих біженців, кораблів-привидів із трупами замість екіпажу та здичавілих дітей, що блукають безлюдними гірськими селами.

Джон Келлі описує атмосферу серед мешканців Сієни та Авіньйону, коли вони дізналися що тисячі вмирають щодня в сусідніх містах. Як це – вибирати між своїм життям і обов’язком перед смертельно хворою дитиною? Як жити в суспільстві, де кровні зв’язки, почуття та права втратили будь-який сенс?

Чорна смерть — одна з найбільш неймовірних подій в історії людства, про яку варто пам’ятати, особливо зараз, коли проблема епідемії знову така актуальна.