Щоденник інтернування

• Автор: Владислав Бартошевський
• Видавництво: Видавництво PWN
• Рік видання: 2014
• Кількість сторінок: 264
• Формат: 16,2x21,5 см
• Обкладинка: м'яка
• EAN: 9788377056127

Неділя, 13 грудня 1981 р. Телебачення і радіо транслювали виступ генерала Ярузельського, який інформує громадян про введення воєнного стану в Польщі. У ніч із суботи на неділю професора Владислава Бартошевського та багатьох інших видатних інтелектуалів затримують і відправляють до в’язниці в Білоленці. Через кілька днів їх відправляють до центру інтернованих у Явоже біля Дравська. Щоденник інтернування — точний звіт про чотири місяці інтернування професора, протягом яких він усе прискіпливо й постійно записував. Книга є ще більш ілюстративною, оскільки містить, серед іншого: передруки сторінок з оригінального щоденника, запрошення на засідання П.Е.Н Клуб, листівки та подарунок від інтернованих 116-сторінкової Пам’ятної книги до 60-річчя від дня народження та 40-річчя творчості Владислава Бартошевського. З першої миті інтернування я зрозумів, що є потреба, можливо, навіть необхідність документувати перебіг подій. Однак у перші години це не вдалося. У ніч з 12 на 13 грудня 1981 року нас відправили до тюрми в Білоленці. (...) Але вже 15 грудня разом із групою друзів із Білоленки ми знайшли центр інтернованих у Явожі біля Дравська. І тут я схопив перший зошит, який знайшов, і відразу ж, усе ще свіже в пам’яті, почав відтворювати те, що сталося останніми днями. (...) Під час мого перебування в Яворі (принаймні я нічого про це не знаю) цей щоденник ніхто неавторизовано не контролював. Проте, коли інтернування тривало, виникла проблема, як захистити ці нотатки, які вже мали багато сторінок, від можливої ​​конфіскації, знищення чи вилучення. Від автора Владислава Бартошевського спочатку було обрано старостою інтернованих у Явожі, що визначалося його найтривалішим тюремним стажем, а також, мабуть, рисами характеру: енергією, врівноваженістю духу, неконфліктністю та неупередженістю, а також сильним почуттям справедливість. Як староста, він подавав коменданту табору прохання та вимоги, ділив надіслані інтернованим дари одягом і харчами. Щоденник і ювілейна книга, які ми представляємо читачеві, – ніби світлина тієї епохи. Там залишаються, як фотографії в рамці, застиглі події, слова, настрої та надії того часу. Вони становлять фрагмент реальності тих драматичних місяців і свідчення, яке не можна забувати. З передмови Анджея Фрішке