Зілля науки - Ганс Магнус Енценсбергер

Зілля науки

⭐⭐⭐⭐⭐

З огляду на апокаліптичні бачення краху культури письма чи віри в емансипаційну силу кіберпростору та " прогресивні автомати», твір Ганса Магнуса Енценсбергера постає як похвала неодночасності. Так поезія – як мікроелемент і все ж щось невід’ємне – з’являється в історії несподівано, як заєць у комп’ютерному центрі. У життєдайних «швах» і стиках постмодерного й анахронічного, теперішнього й минулого повторюється те, чого ми не чекаємо й очікуємо. Ці повернення минулого як «загроза чи обіцянка, трагедія чи фарс» є для поета — анахронічної істоти par excellence — єдиним дійсним принципом надії.