Гердін Макс 20 мг 14 гастрорезистентних капсул

Гердін Макс 20 мг – це лікарський засіб, який використовується для лікування симптомів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Гердін Макс – селективний «інгібітор протонної помпи», який сприяє зниженню секреції соляної кислоти в шлунку. Продукт призначений для дорослих.

Композиція

Діюча речовина - пантопразол.

Кожна таблетка містить 20 мг пантопразолу (у вигляді пантопразолу натрію сесквігідрату).

Допоміжні речовини: маніт, кросповідон (тип B), натрію карбонат безводний, гідроксипропілцелюлоза (низька в’язкість), кальцію стеарат.

Інгредієнти покриття: гіпромелоза (3cP), жовтий оксид заліза (E 172), сополімер метакрилової кислоти та етилакрилату (1:1) дисперсія 30%, триетилцитрат.

Дозування

Завжди використовуйте цей лікарський засіб точно так, як описано в цій брошурі або за вказівкою лікаря чи фармацевта.

Дорослі: рекомендована доза становить 1 таблетку на день. Ліки слід приймати не менше 2-3 днів поспіль.

Дія

Препарат діє шляхом зменшення секреції соляної кислоти в шлунку.

Показання

Препарат показаний для лікування симптомів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (таких як печія, кисла відрижка) у дорослих.

Протипоказання

Коли не використовувати:

Якщо у вас алергія (гіперчутливість) до пантопразолу або будь-якого іншого інгредієнта Гердін Макс.

Якщо у вас алергія на ліки, що містять інші інгібітори протонної помпи.

Якщо ви приймаєте ліки, що містять атазанавір (для лікування ВІЛ-інфекції).

Побічні ефекти

Як і всі ліки, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони виникають не в усіх.

Тяжкі алергічні реакції (рідкісні – можуть спостерігатися до 1 з 1000 осіб): набряк язика та/або горла, утруднене ковтання, кропив’янка (кропив’янка), утруднене дихання, алергічний набряк обличчя (набряк Квінке/ангіоневротичний набряк), сильне запаморочення з прискореним серцебиттям і сильним потовиділенням.

Тяжкі шкірні реакції (частота невідома - частоту неможливо оцінити за наявними даними): утворення пухирів на шкірі та швидке погіршення загального стану, ерозія (з невеликою кровотечею) очей, носа, рота/губ або статевих органів (синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, мультиформна еритема) та фоточутливість.

Інші серйозні реакції (частота невідома): пожовтіння шкіри та очей (серйозне ураження клітин печінки, жовтяниця) або лихоманка, висипання та збільшення нирок, іноді з болем при сечовипусканні та болем у попереку, пов’язаним із лихоманкою (важка нефрит).

Поширені (від 1 до 10 із 100 пацієнтів, які отримували лікування): доброякісні поліпи шлунка

Непоширені (від 1 до 10 на 1000 пацієнтів, які отримували лікування): головний біль, запаморочення, діарея, нудота, блювання, відчуття повноти в животі та метеоризм (вітер), запор, сухість у роті, біль у животі та дискомфорт, шкірний висип, еритема, висипання на шкірі, свербіж шкіри, слабкість, виснаження або загальне нездужання, порушення сну, підвищення активності печінкових ферментів. Застосування інгібіторів протонної помпи, особливо протягом періодів понад 1 рік, може