Історія, записана на цвинтарях Нижньої Сілезії

Після публікації під назвою «Історія, записана на Сілезьких могильниках», ми отримуємо її продовження та додаток, присвячений некрополям у Нижній Сілезії. Інше ретельно підготовлене видання є репрезентативним і цікавим путівником по меандрам історії нижньосілезьких поховань, як традиційних, так і неочевидних – військових цвинтарів, холерних цвинтарів, сімейних мавзолеїв і церковних цвинтарів, часто забутих або опущених у популярних виданнях.

На багатьох описаних кладовищах десятиліттями не клали квіти, не запалювали свічки, не було кому прибрати опале листя чи прополоти бур'ян. Старі нижньосілезькі цвинтарі перестали бути простором для формування зв’язків, а тому стали місцем забуття, важкою спадщиною, яку лише зараз, після понад сімдесяти років, приручають і приймають. Сьогодні ми все частіше помічаємо, що окрім своїх меморіальних функцій, цвинтарі є ще й специфічними культурними текстами, завдяки яким ми можемо прочитати не лише людську долю, а й ставлення людини до смерті, минущості та до конкретних цінностей. Вони є матеріальним свідченням перебування на певній території етнічної, національної, регіональної, конфесійної чи релігійної групи. Варто підкреслити, що автор вдало дібрав цвинтарі та поховання різних національних груп (з переважанням німців) та віросповідань. Не забув він і про військові та бойові кладовища та місця поховань жертв націонал-соціалізму – військовополонених, каторжних робітників і в’язнів концтаборів.