Кати ПНР

• Автор: Івона Кінцлер
• Видавництво: Bellona
• Рік видання: 2022
• Кількість сторінок: 352
• Формат: 14,5x20,5 см
• Палітурка: м’яка
• EAN: 9788311165052

Основне завдання служби безпеки в початковий період Польська Народна Республіка мала підтримувати комуністичну владу, яка значною мірою спиралася на систему СРСР. За часів сталінщини боротьбою з представниками незалежної підпільної держави з німецькими окупантами займалася не лише служба безпеки, а й увесь апарат юстиції. Це називалося боротьбою з «ворогами народу», а метою було знищення всього патріотичного підпілля. Судова влада того часу була не незалежною, а повністю підпорядкованою партії, її наказам і заборонам, сумлінно виконуючи і виносячи вироки відповідно до вимог влади. Інститут національної пам’яті, створений у січні 1999 року, запровадив положення про комуністичні злочини, а також поняття судового вбивства, раніше невідомого в польському законодавстві, відносячи їх до часів сталінського терору. Процеси в сталінських судах були судовими вбивствами, прокурори висували звинувачення на основі підготовлених доказів і вимушених під тортурами зізнань, а суд виносив заздалегідь визначений вирок. Крім того, обвинувачений пройшов пекельні допити, які проводили силовики. У свідомості більшості поляків переважає думка, що в сталінські часи євреї домінували в апараті кримінальної безпеки, так само як і серед судових убивць. Проте офіцери єврейського походження становили лише досить значний відсоток керівників і заступників начальника обласної служби безпеки. У книзі подано біографії сталінських катів на чолі з Юлією Бристігеровою, Геленою Волінською та Яцеком Рожаньським.