Архітектурний ландшафт Варшави у 2022 році

(...)Також з’явилися нові тренди, завдяки яким змінюються території, які колись здавалися важко або неможливими для відродження. Але, мабуть, найважливішою зміною є поява нової генерації планувальників та архітекторів, а також багатьох утворень міських активістів, майже невідомих до 2000 року.

Водночас, структура міста та міська структура змінюється, можливо, всупереч старим планам, але відповідно до потреб і транспортних можливостей. Центр міста та центр міста, чиї простори (всупереч теорії ніби з’єднуються один з одним) поки що перемістилися на захід від своїх початкових місць, сьогодні фактично займають не території, а точки у вузлах транспортної мережі. В основному це станції метро, ​​які все частіше забудовуються новими хмарочосами або принаймні новими робочими місцями.(...)

(...) Ще одне нове явище у Варшаві – відновлення життя пошти -промислові райони, іноді ця процедура успішна з призалізничними та післявійськовими районами. Деякі з реалізацій є видатними архітектурними витворами, інші – ні, але загалом вони створюють реальність, у якій термін «повторне використання» реалізується на практиці.(...)

Книга відкривається з описом нової, що перетворюється структури міста. Спочатку ми представляємо звіти, необхідні для проектування (Моніка Врубель, Даріуш Бартошевич), потім описуємо нове дослідження умов і напрямків розвитку, яке пояснює, що ми хочемо змінити і чому (Моніка Конрад), а потім аналізуємо просторова структура міста, що розглядається як результат транспортних можливостей (Лєшек Вишневський). Наступні розділи стосуються галузевих проблем: хмарочоси, що позначають новий центр міста / центр міста (Mikołaj Gomółka), стан розвитку постіндустріальних територій на вибраних прикладах (Jakub Andrzejewski), ми досліджуємо роль центру міста, історичних площ міста (Grzegorz Бучек), стан і майбутнє зелених і блакитних зон столиці з нової перспективи (Барбара Шульчевська), ми показуємо житлове середовище очима забудовника (Казімєж Керейчик, Кшиштоф Трибонь), а також вказуємо на роль електронного інструменти в дизайні міста та життя його мешканців (Ева Янчар).

Зі вступу Славоміра Гзелла