Kuzma Esperanto kompletny podręcznik Zamenhof 1922


Код: 18218116346
2061 грн
Ціна вказана з доставкою в Україну
Товар є в наявності
ЯК ЕКОНОМИТИ НА ДОСТАВКЕ?
Замовляйте велику кількість товарів у цього продавця
Інформація
  • Час доставки: 7-10 днів
  • Стан товару: новий
  • Доступна кількість: 1

Оплачивая «Kuzma Esperanto kompletny podręcznik Zamenhof 1922», вы можете быть уверены, что данное изделие из каталога «Языкознание» будет доставлено из Польши и проверено на целостность. В цене товара, указанной на сайте, учтена доставка из Польши. Внимание!!! Товары для Евросоюза, согласно законодательству стран Евросоюза, могут отличаться упаковкой или наполнением.

Дуже рідкісний підручник з есперанто, виданий в Україні в 1922 році:

Орест Кузьма Есперанто : повний підручник до науки міжнародної мови / Esperanto : povnyĭ pidruchnyk for learning miz︠h︡narodnʹoï movy

Видання «Україна Стело» з Коломиї

132 сторінки, тверда обкладинка, без обкладинки

Україна Стело (укр. Україна Зоря) — перший український часопис мовою есперанто, заснований у 1913 р. З 1913 р. до 1930-х рр. головним редактором був Орест Кузьма.

Історію видання можна поділити на три етапи:

1913 р. — кінець червня 1914 р.; перерву спричинила Перша світова війна;

1922-1930 рр. перерву спричинили репресії проти есперантистів в СРСР (есперанто вважали «мовою дрібної буржуазії та космополітів» [1]);

З 1991 року вийшло 17 номерів журналу.

«Україна Стело» публікувала переклади Твори Т. Шевченка, І. Франка, зокрема його знаменитої «Жертви» на честь Кобзаря (1914), О. Кобилянської,

В. Стефаника, Лесі Українки, М. Коцюбинського, народні пісні, коломийки (перекл. В. Атаманюка), статті про творчість українських письменників. У сучасному виданні під назвою

з 1991 року в розділі «Українська антологія» публікуються переклади українських авторів.

Перше число «України Стело» знаходиться в Тернопільському краєзнавчому музеї, як подарунок доньки Михайла Юркова через тернопільського есперантиста Віктора Паюка.

У радянські часи Дарія-Єва Юрків дбайливо опікувалася. приховувала історичну спадщину імені свого батька, сильно побоюючись, що примірники будуть конфісковані працівниками КДБ.