LDN Knowledge Compendium Low-dose naltrexone

Автор: Лінда Елсегуд

Кількість сторінок: 286

ISBN: 978-83-66200-16-6

Розміри: 145x205

Обкладинка: м'яка

Рік випуску: 2020

Низькі дози налтерксону, маловідомий генеричний препарат

Як це можливо, що генеричний препарат, який, як було показано, допомагає людям, які страждають на широкий спектр захворювань, якщо його вводити не за призначенням у малих щоденних дозах, все ще тоне в темних глибинах медицини? Низькі дози налтрексону (LDN) частково блокують опіоїдні рецептори, що, у свою чергу, допомагає збалансувати імунну систему, спонукаючи організм виробляти більше ендорфінів. Хоча LDN не для всіх, він надзвичайно доступний і має мало побічних ефектів. Його призначають у всьому світі, щоб допомогти людям, які страждають на ряд захворювань, включаючи розсіяний склероз, вовчак, тиреоїдит, запальні захворювання кишечника та різні види раку, а також розлади аутичного спектру, хронічну втому та депресію. Завдяки допомозі великої групи медичних працівників ця книга містить інформацію про походження препарату, його основний механізм дії та останні дослідження щодо його ефективності. Це комплексний ресурс для лікарів, фармацевтів і пацієнтів, які хочуть дізнатися більше про те, як LDN допомагає людям. Цей збірник є закликом до подальших досліджень, які можуть допомогти ще мільйонам пацієнтів.

  Лікування LDN (низькими дозами налтрексону) або низькими дозами налтрексону не є широко відомим у медичній спільноті. Лікарі (здебільшого) чують тільки слово «налтрексон», це назва препарату, що використовується для лікування наркотичної та алкогольної залежності. Класичні дози, тобто зареєстровані в психіатрії, складають 50-300 мг на добу. Однак завдяки новаторським спостереженням Біхарі і Загана в кінці 20 століття виявилося, що налтрексон в малих дозах (зазвичай від 1,5 до 4,5 мг) має зовсім інші, набагато ширші властивості.

   Зараз у розвинених країнах, особливо в Європі та Північній Америці, ми, на жаль, переживаємо епідемію хронічних захворювань, у тому числі аутоімунних. Аутоімунне захворювання – це захворювання, при якому імунна система не бореться з чужорідним агресором, наприклад бактерією, вірусом, паразитом, а сприймає власні тканини як чужорідні та бореться сама з собою. Відбувається процес самознищення, тобто самовбивства.

  Причини аутоімунних захворювань, тобто аутоімунітету, до кінця не вивчені. Vojdani і Fasano постулюють одночасну появу трьох факторів: генетичної схильності, факторів навколишнього середовища та підвищеної проникності кишкового бар’єру.

  Лікування аутоімунних захворювань, яке зараз використовується, переважно включає симптоматичну терапію, яка дуже часто викликає побічні ефекти (загальновідомі ускладнення після стероїдів та імуносупресії).

  Не всі, як лікарі, так і пацієнти, є прихильниками т. зв немедикаментозна терапія (практикую її більше 10 років), яка найчастіше доповнює, але водночас є лікуванням.