Книга містить спогади про автора з моменту боїв на східному фронті. Шибель розпочав як стрілець з мотоциклів у 13 -му бронетанковому дивізіоні, з якою він прибув по всьому Дніеперу. Там він навчився смаку справжньої війни та болю після втрати друзів. У 1942 році, після курсу в школі механізованих військ у Потсдамі, він поїхав до 88 -ї ескадри бронеавтомобільних стрільців (есмінців танків) одного з шести таких одиниць в армії третього Рейху. Потім він брав участь у бійках у Західній Україні, Меншій Польщі та Сілезії. Цікаві описи не лише збройних сутичок, але й контакти з цивільними жителями, що живуть у цих районах. Вони чітко показують, що вона була головною жертвою війни, а не солдатами, які, за словами автора, лише вмирають. Хоча він не був фанатичним нацистом, він вважав, що захист його батьківщини є основним обов'язком кожного солдата і намагався виконати його сумлінно.