Малопольща в Польській Народній Республіці, 1945-1970, польська/англійська версія

Третій альбом із серії «Малопольща на старій фотографії», який я із задоволенням представляю зараз, після австрійського поділу та міжвоєнного періоду, представляє нам набагато ближчий період історії, який легше порівняти з нашим власні переживання. 1945-1970 роки, згадані в підзаголовку альбому, не надто далекі. Людина, яка народилася десь в середині цього періоду, вже доросла. Йому приблизно 50 років. Його дитинство припало на 1960-ті роки – «малу стабілізацію» Гомулки. Можливо, роки були бідними з точки зору сьогоднішнього дня, але вони були досить мирними, без соціальних потрясінь і загроз повсякденному життю. У дитсадку чи навіть у молодшій школі він, мабуть, вирізав з білого картону голубів миру і наклеював їх на вікна перед 1 травня. Він розмахував паперовими прапорцями біля шкільної академії чи першотравневого параду. Ймовірно, він був зачарований успіхами польських велосипедистів у щорічних Гонках Миру. Він їздив зі своїм класом на шкільні екскурсії до Кракова, Закопаного та Освенцима. Він знайомився з більш далекою історією та здобутками 20-річчя Польської Народної Республіки, відвідуючи довколишні промислові підприємства. Чи був він підданий повсюдному політичному вихованню в тій мірі, в якій цього бажала народна влада? З точки зору минулих років, треба сказати, що ні. Події 1968 і 1970 років підтвердили б цю тезу. У ці роки, і раніше в 1956 році, відбулася ерозія ідеї «переваги соціалізму над капіталізмом» - як в економічній, так і в ідеологічній сферах. Але це були лише перші симптоми, перші натяки на явища, які відбулися лише в десятиліття після 1970 року. Малопольща відіграватиме значну роль у цих змінах. У Польській Народній Республіці ця провінція сприймалася тодішньою політичною владою як оплот консерватизму. Консерватизм прямісінько з галицьких часів. Величезна роль католицької церкви, курії краківського архієпископа та пов'язаної з церквою інтелігенції підтверджувала цю думку. У таких містах, як Краків, Тарнув, Новий Сонч, Бохня та багатьох інших, важко було знайти численних прихильників системи, на прапорах якої був написаний світський світогляд. Про думку сільського населення з цього приводу говорити немає сенсу. У всякому разі, фотографії в одному з розділів говорять самі за себе. Тодішня влада програла боротьбу за душі в Малопольщі. Робітник з Нової Гути у 1960-х роках вимагав будівництва церкви. Проте чверть століття в Малопольщі, представлені на фотографіях цього альбому, не варто сприймати – ці слова звернені до молодого покоління – як даремно витрачені роки. Це не той випадок. Як не дивись на них, можна побачити явища, які при безпристрасному розгляді викликають схвалення. Ліквідація неписьменності, електрифікація сіл, боротьба з туберкульозом, будівництво доріг, шкіл, медичних закладів, будинків культури в селах – ось що відбувалося в той час. Ці позитивні явища, які тоді відбулися, були оцінені західними політиками, які тоді відвідували Малопольщу – що можна побачити в альбомі. Ми ще недостатньо пам’ятаємо, що Польща, яку ми застали в 1945 році, не була квітучою країною, а страшенно знищеною після жахливої ​​війни. Знелюднене, із зруйнованим господарством. З травмою програної війни, хоча – як не парадоксально – в таборі країн-переможниць. Давайте подивимося, що відбувалося в Європі та світі в той час! Якщо поставити такий горизонт бачення, можливо, тоді ми зможемо краще зрозуміти поведінку людей того часу. Альбоми цієї серії намагаються показати Малопольщу такою, якою вона була насправді, не стільки словами, скільки образами, зафіксованими на фотографіях. Сто років тому, вісімдесят років тому чи півстоліття тому. Мені просто цікаво, чи вживати тут минулий час