Між безладом і рабством. Коротка історія політичної думки

• Автор: Анджей Новак
• Видавництво: Biały Kruk
• Рік видання: 2020
• Кількість сторінок: 384
• Формат: 16,5x23,5 см
• Палітурка: тверда
• EAN: 9788375533064

Написано барвистою літературною мовою, добре ілюстрована книга одного з найбільших інтелектуалів Європи. Історія, сповнена роздумів про сучасність, від давньокитайських мислителів і грецьких філософів, через святих Августина і Фому, гуманістів епохи Відродження, західних філософів бароко та Просвітництва, до польських мислителів (наприклад, Майстер Вінцентій, Павло Влодковіц, Юзеф Пілсудський). Виявляється, деякі стародавні, наприклад Платон, мали набагато розумніші концепції організації суспільства і держави, ніж наші сучасники. Найгірше було/є тоді, коли ідеї, які використовуються для політичної роботи, є принципово хибними і навіть небезпечними, хоча й здаються правильними, а часом навіть благородними, як, наприклад, марксизм-ленінізм. проф. Анджей Новак склав резюме різних шкіл і напрямів політичного мислення протягом історії. Неймовірно логічні висновки, які випливають із цього аналізу, повинні бути обов’язковими для читання сучасними політиками та всіма, хто хоче зрозуміти, що таке наш світ. З міркувань автора постає специфічний образ слизького шляху, по якому все швидше ковзають політичні концепції. Ті, хто перебуває при владі, віроломно викривляють ідеї відповідно до своїх потреб, і філософи охоче з ними співпрацюють. проф. Новак також засуджує зарозуміле та неосвічене ставлення колишніх і сучасних західних мислителів до Речі Посполитої, яка незадовго до поділів була другою за величиною державою в Європі. Згубний вплив цього невігластва ми відчуваємо й сьогодні – не лише в Польщі. Автор стверджує, що людина втратила розуміння світу, політики, права, війни, миру та самого себе. Це результат концепцій, які розглядають Бога як перешкоду для досягнення земних цілей, і нібито тільки вони мають сенс. «Якщо припустити, - запитує автор, - що люди такі різні, то як людина може бути мірою всього? Це означало б стільки мір, скільки людей, тому будь-яка можливість побудови об'єктивного порядку у відносинах між людьми б зникнути». Вже в давньому уявленні про державу та суспільство проросли зерна сьогоднішнього лівого лібералізму, який сіє руйнування та хаос. Центральним моментом творів, наприклад, Макіавеллі (автор називає його «глибоко невіруючою людиною») чи Монтеск’є, не кажучи вже про просвітників, є людина, відірвана від Бога. У кожну епоху були інтерпретатори, продовжувачі та творці нових утопій, яких не злякали невдачі попередників. Показуючи історію політичної думки, автор обов’язково представляє історію боротьби між атеїстичною думкою та християнською думкою, яка ґрунтується на Божому законі, заповідях Декалогу та сумлінні окремої людини. Завдяки доступності аргументації книга є і пізнавальною, і захопливою.