Нацисти після війни. Кар'єра людей Гітлера

Денні Орбах

Що сталося з нацистами після Другої світової війни?

Куди вони втікали?

Вони знайшли притулок не лише в Південній Америці, а й на Близькому Сході, в Африці та Європі.

Вони створили потужні розвідувальні служби – від ЦРУ до КДБ і навіть Моссаду.

Розроблені ними методи допиту використовуються й сьогодні.

Вони залишалися безкарними роками, а деякі так і не були притягнуті до відповідальності за свої злочини.

Райнхард Гелен, колишній член генерального штабу вермахту, після війни запропонував союзникам угоду: інформація для захисту. Він виявився настільки впливовим, що підрозділ ЦРУ, який збирав інформацію про слабкі сторони СРСР, назвали його іменем.

Алоїз Бруннер, офіцер гестапо, відправив тисячі євреїв на смерть. Після війни він викрав у друга посвідчення і поїхав на Близький Схід за його паспортом. Зброю продавав нелегально – і американцям, і радянським. Він був шпигуном для сирійських спецслужб, і ізраїльські агенти намагалися його вбити. Вийшовши на пенсію, він жив у Дамаску й розводив кроликів.

Отто Скорцені, член збройних сил СС, після війни дозволив бути завербованим агентами Моссаду. Хоча, як і багато його колишніх колег, він відкрито казав, що все ще вірить у нацизм, але працював на єврейську державу. 

Чому стільки нацистів ніколи не судили? Кому були потрібні навички, які вони здобули під крилом Гітлера?

Завдяки неопублікованим раніше джерелам, зокрема: документам Моссаду, Денні Орбах викриває масштаби впливу нацистів. Він викриває лицемірство країн, які офіційно засудили злочинну ідеологію, а водночас прихистили найближчих соратників Гітлера та завдяки їхньому впливу розвинули свою владу. Виникає все ще актуальне питання: які наслідки поблажливості до злочинців?