найщасливіша у світі

Ціна: 39,99

• Видання: 2016
• Формат: 155 x 230 мм
• Значення:
23: 4

Історія демо -шакарських роками переміщувала совість багатьох людей, це відновлення, зворушлива та захоплююча історія. Передмова до публікації наступного видання цієї надзвичайної книги. Тому варто згадати події, які передували появі цієї історії вперше в нашій країні. І це сталося, в іншу епоху. На початку липня 1978 р. Ян Войнар, тридцять -річний інженер -будівельник з Цизіна та власник будівельної компанії, дізнався від друга з Чехії, Владіслава Загора, що на зламі липня та серпня в Будапешті, Будапест, в готелі Хілтон, в першу частину країни -східної європейської організації. Чоловічий стипендія міжнародного. Хоча ні одного, ні іншого не повідомлялося і не було зарезервували місця, вони поїхали туди, визначені великим бажанням брати участь у заході. Організатори не лише дозволили їм брати участь у конвенції, але крім того - на їх велике здивування - під час вступного обіду вони посадили їх поруч із Демос та Шакарською трояндою.

Вони були визнані спеціальними гостями, оскільки вони були єдиними учасниками Польщі та Чехії, і вони вільно розмовляли англійською мовою. В інтерв'ю з демонами вони коротко вивчили початки надзвичайної дії Святого Духа серед підприємців та людей різних професій, в результаті яких створено FGBMFI. Тоді Шакарій запропонував їм перекласти свою книгу "найщасливіші люди на землі". У обох молодих людей відкритість, з якою християнські підприємці в ексклюзивному готелі, в комуністичній країні, без жодного збентеження, говорили про Ісуса, який змінив гріхи, перетворюючи та наповнюючи Святого Духа та кожну можливість, справило велике враження. Вони молилися з людьми, часто використовуючи один із дарів Святого Духа - Глоссолалії. Все це сталося так природно і було відзначено очевидною дією Святого Духа, що вони обидва повернулися додому повністю змінилися. Якби ви були Ян за переклад книги. Він також поділився своїми враженнями зі своїми друзями під час однієї з спроб музичної групи Метаноя, з яких ми були членами разом.

Книга нас дуже зацікавила. Ось чому Ян дав нам оригінал та його переклад із пропозицією про виконання редакційних творів та підготовку до композиції TypeScript для композиції, що ми зробили з радістю. У Неленгбахі, селі, розташованому приблизно в 50 км на захід від Відня, там був друкарський дім місії, яким керував Ян Бразилієць Пол Джармолук, відомий Яну, тому він попросив його надрукувати книгу. Він пройшов свій машинопис через своїх друзів. Друковий будинок використовував техніку друку офсетного, а композиція тексту та кліше була виготовлена ​​в Сполучених Штатах, оскільки для цього вже були комп’ютери.

На жаль, перший тираж був сповнений таких зворотних помилок. Склад тексту виявився дуже недосконалим. Це завдання було доручено Югославу в переконанні, що лак повинен бути досить близьким до нього. Це те, що Ян намагався поїхати до Неленгбаха Марек Комінек, поліграф за професією, цизінян, який повинен був усунути помилки та працювати над друком книги. У листопаді 1979 року голландський шлюб контрабандно переправив Біблію з кемпером до Цизіну, і повертаючись один до одного, пройшов через Австрію, щоб взяти там бренд.

Румуні з сусіднього табору для біженців у Тріскірхені працювали в друкарні, для якого Пол Джармолук, який знав румунську мову, організовану там. Робочий день розпочався о семи ранку і тривав до пізньої ночі з перервами на обід та вечерю. Через півроку близько 75 000 примірників книги "Щасливі у світі" у трьох мовних версіях: польські, румунські та угорські були надруковані та вирізані. Заробітної плати на півроку роботи було достатньо для Марека лише на обручки для майбутньої дружини, з якою друкарня логотипу в Цизіні все ще працює. Книги, розміщені на піддонах, зазвичай отримували невеликі вантажівки, щоб розділити їх на штаб -квартиру різних місій у Західній Європі.

Місіонерська організація, що фінансує друк польської версії, також взяла книгу до Польщі. На початку це було зроблено так обережно, що їх поміщали в металеві банки з етикетками з їжею. Формат (11x15 см) та тип обкладинки були спеціально адаптовані для цієї мети, щоб книги могли бути згорнуті та поставити кілька у банку. Пізніше їх перевезли до різних країн з туристичними автомобілями, так званими відпочиваючими. "Контрабандисти" прийшли до друкарні, де книги були набиті годинами.

Важко повірити, скільки з них було в такому підготовленому автомобілі. Скандинавці, голландці, бельгійці та Німеччина були цими "контрабандистами". Служби служби безпеки четвертого департаменту Міністерства внутрішніх справ, що стосуються боротьби з "анти -державною" діяльністю церков та релігійних асоціацій, вони не знали, що Ян Войнар стоїть за цим підприємством. Вони лише знали, що він почав організовувати банкетки в євангелістичних ресторанах для так званих ділових людей. Вони були незвичайними подіями в тодішніх реаліях.

У елегантних готельних номерах чи ресторанах, на наборі столів, прослуховували історії про Ісуса, присутні у повсякденному житті людей різних професій. Полюси зазвичай ділилися полюсами. Іноземні оратори також з'явилися спорадично. Це завжди супроводжувалося спільним співом із супроводом інструментів та під керівництвом запрошених вокалістів. Через деякий час Ян (разом з Романом Л.) подав заявку на реєстрацію цієї діяльності.

Іноді він жартома обійшов про свого начальника (неявно: Бог) та його потужний штаб, тобто небо. Через деякий час зусилля щодо зареєстрування польської гілки міжнародних бізнесменів Євангелія, сповненого Євангелія, майже були узгоджені, за умови, що назва не буде «міжнародним» словом. Ян та Роман консультувалися з цим із представником громади, яка проживає в Англії в Європі, і через деякий час вони отримали відповідь, що штаб США вважає, що ім'я повинно містити це слово, інакше помазання зникне. Тож іншого вибору не було, як продовжувати діяти незаконно. І як не дивно, ця неофіційна діяльність польської гілки терпіли влада. У перспективі років можна з упевненістю сказати, що важливість бачення Святого Духа, що колись надається демонам, не переоцінюється.

Багато людей у ​​нашій країні пережили духовне відродження завдяки Святому Духу, що проявляє їх присутність під час зустрічей громади та читання книги. Разом з двома іншими: "Вони розмовляють іншими мовами" та "перехрестя та кинджал" Ця книга в цей час увійшла до канону польської харизматики. На сьогоднішній день ми зустрічаємо людей з різних церковних кола, які мають їх у своїх бібліотеках та цінують їх важливість та вплив на їхнє духовне життя. З себе додамо, що ми пережили велику радість, працюючи над текстом майже сорок років тому, і тепер - з наступним відновленням. Ми сподіваємось, що також нове покоління, особливо люди, народжені в 21 столітті, ознайомилися з тим, що було важливим для їхніх бабусь і дідусів та батьків, вони також відчувають переважний вплив того, хто "завжди такий же, сьогодні, сьогодні, сьогодні і назавжди". ludmiła та Kazimierz Sosulscy Великдень 2016