Павел КЛУЗА (нар. 1983) олійна картина «Золота троянда»


Код: 18158903622
5088 грн
Ціна вказана з доставкою в Україну
Товар є в наявності
ЯК ЕКОНОМИТИ НА ДОСТАВКЕ?
Замовляйте велику кількість товарів у цього продавця
Інформація
  • Час доставки: 7-10 днів
  • Стан товару: Б/В
  • Доступна кількість: 1

Просматривая «Павел КЛУЗА (1983 г.р.) картина маслом «Золотая роза»», вы можете быть уверены, что данный товар из каталога «Ведута (городской пейзаж)» будет доставлен из Польши и проверен на целостность. В цене товара, указанной на сайте, учтена доставка из Польши. Внимание!!! Товары для Евросоюза, согласно законодательству стран Евросоюза, могут отличаться упаковкой или наполнением.

Paweł KLUZA (нар. 1983) «Золота троянда»

Автентична робота одного з найпопулярніших сучасних польських художників - Paweł Kluza

Формат: 13x18 см

Техніка: акрил на лляному полотні

Робота підписана на звороті: "П.КЛУЗА" (авторський підпис, каталожний номер, авторські штампи)

Рік створення: 2025

Картина захищена лаком

Дуже добрий стан

До роботи додається безкоштовне авторське свідоцтво

Paweł Kluza (нар. 14 вересня 1983 р. у Седльцах) – яскравий продовжувач художньої думки Никифора та Едварда Польрників. Художник найкрасивіших міст і світу, якого не існує. Дитинство провів на півдні Польщі, постійні переїзди зрештою привели до резиденції в мальовничому містечку Жарки-Летніско, розташованому на Краківсько-Ченстоховській височині, навколишній ландшафт якого нагадує морський курорт. Саме там були створені перші малюнки Клюзи, що збереглися донині і датуються 1988 роком. У 1990-х роках шукав власний творчий шлях. У цей період були створені перші роботи маслом.

Початок своєї творчості митець відносить до 2004 року. Тоді в рамках Гдинського кінофестивалю відбулася прем’єра фільму «Мій Никифор». Тоді він уперше зустрівся з постаттю Епіфаніуша Дровняка, відомого також як Никифор. Захоплення криницьким майстром було настільки сильним, що під час заняття були створені перші малюнки олівцем, а наступного дня – перші акварелі, натхненні його творчістю. З цього моменту Клюза все своє життя присвятив живопису. Наступні роки були періодом мандрівок слідами Никифора країною та більш тривалого перебування в Криниці-Здруй.

Варто зазначити, що ці подорожі митець здійснював без будь-яких раніше накопичених коштів, заробляючи на життя виключно вуличними продажами своїх акварелей та малюнків. Цей унікальний досвід також мав величезний вплив на його творчість. У той час створювалися численні малі малярські форми, які зазвичай називають «початками», які графічно фіксували момент чи подію. Ця серія продовжується донині.

Першим, хто відкрив талант Клюзи, був Януш Ґланц-Шиманьський, який відповідав за художній відділ у Tygodnik Angora. У 2014 році в пресі з’явилися перші згадки про митця.

Наразі митець йде шляхом, визначеним його мистецькими Майстрами Никифором і Порником, продовжуючи серію робіт «Міст» і шукаючи нових натхнень у навколишньому світі. Павло Клуза часто звертається у своїх творах не лише до творчості, а й до постатей Никифора Криницького та Едварда Польника, вшановуючи їх пам’ять та мистецькі досягнення. Подібно до того, як перші роботи Едварда Дварніка були дуже схожі на роботи Никифора Криницького, роботи Павла Клюзи також пов’язані з творчістю Порніка, проте специфічну еволюцію його малярської манери можна помітити в кольорах, композиції та сюрреалістичних елементах його міських пейзажів.

Останніми роками його роботи були опубліковані, зокрема, в Каталозі молодого польського мистецтва, Журнал «Dom&Wnętrze» та квартальник «Митець». і Sztuka, а також тижневик Ангора. Зараз він готується до двох великих персональних виставок.

Роботи Павла Клюзи також помітили поважні варшавські художні галереї, які пропонують його олійні картини, а також обмежені серії «Інкографія».

Роботи Павла Клюзи тепло сприймають давні колекціонери творів попередників польського примітивізму. Твори художника знаходяться в багатьох приватних колекціях, як вітчизняних, так і за кордоном, зокрема: у Німеччині, Швейцарії, Канаді та США та державних шахтах. Гданський музей, музей у Свебодзіні.