Педагогіка проти парадигми несвідомого Ольхановского


Код: 5485405241
470 грн
Ціна вказана з доставкою в Україну
Товар є в наявності
ЯК ЕКОНОМИТИ НА ДОСТАВКЕ?
Замовляйте велику кількість товарів у цього продавця
Інформація
  • Час доставки: 7-10 днів
  • Стан товару: новий
  • Доступна кількість: 10

Просматривая «Педагогика против парадигмы бессознательного Ольхановского» данное изделие из «Педагогика, ресоциализация» вы можете быть уверены, что после оформления заказа, доставки в Украину, вы получите именно то, что заказывали, в оговоренные сроки и европейского качества.

Основна мета монографії — привернути увагу до важливості концепцій Юнга для сучасної педагогіки, особливо у сфері педагогічних відносин. Погляд на взаємозалежність самовиховання та виховання крізь призму несвідомих процесів дозволив автору розвинути проблему не лише на основі юнгіанської аналітичної психології, а й на основі класичного психоаналізу, екзистенціальної та еволюційної психології та, так би мовити, буддійської психопедагогіки. Розглянуті питання включають: індивідуалізацію та ідеологізацію, педагогіку та ініціацію, сім’ю як ініціаційне середовище, відчуження, самоаналіз, самообман, долю, самоексплуатацію, глибинну педагогіку.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Взаємозалежність виховання і самовиховання

Розділ 2. Розум і психіка

Розділ 3. Індивідуалізація та ідеологізація

Розділ 4. Ідея самоосвіти в аналітичній психології

Розділ 5. Педагогіка та ініціація

Розділ 6 Сім'я як ініціаційне середовище. Проблема Едіпа, тінь Лая та виклик Сфінкса

Розділ 7. Поведінка дитини як проективний тест для педагогів

Розділ 8. Відносини мати-дитина у світлі теорії архетипу

Розділ 9. Процес індивідуації в першій половині життя

Розділ 10. Самовиховання і проблема особистості

Розділ 11. Несвідомість і доля. Феномен сімейної несвідомості

Розділ 12. Сублімація, десублімація та трансформація

Розділ 13. Самоаналіз і самообман. Робота зі станами розуму як основа самовиховання та виховання

Розділ 14. Самовиховання та пастка самоексплуатації

Розділ 15. Юнгівський феномен відчуження як педагогічна проблема

Висновок: що б це було? бути глибинною педагогікою?

Бібліографія

Про авторів

Томаш Ольчановський – доктор гуманітарних наук, доцент кафедри психоаналізу та гуманістичної думки на факультеті педагогіки та психології Університету Білостока. Він займається інтерпретацією продуктів людської уяви та психологічної еволюції людини. У центрі інтересів автора – питання історії культури та розвитку цивілізації, джерела філософії (пошуки мудрості), питання духовного перетворення (руйнівні та творчі тенденції в природі людини).

Автор книги «Інтерпретація Юнгом міфу про батька в прозі Бруно Шульца» (2001) і кілька десятків статей у галузі культурології, літературної психології та філософських аспектів глибинної психології. Він опублікував, серед ін. у таких журналах як: Świat Psychoanalysis, Kartki, ALBO albo. Проблеми психології та культури, Acta Universitatis Nicolai Copernici, співавтор колективних праць – «Конфлікти сучасної культури» (1995), «Психологія літератури. Запрошення до інтерпретації» (1999), «Література і психоаналіз» (2001). Він також опублікував численні прозові твори (оповідання, поетичну прозу), серед яких: книга поетичної прози «Місяць скалить зуби» (1993).

Уривок із книги

Поведінка дитини як проективний тест для педагогів

У вступі до монографії Френсіс Вікс (Внутрішній світ дитинства) Юнг припустив, що « батьки повинні сприймати симптоми своїх дітей у світлі власних проблем» (2009, с. 53). Так само пише сучасний психоаналітик Пітер Куттер:

«Наркомани втілюють екстремальні риси, які ми не можемо визнати. Вони відображають нашу споживацьку поведінку, бажання володіти будь-якою ціною, мислення категоріями володіння та домінування, емоційну холодність і лицемірство» (1998, с. 142).

Як і поведінка дитини, її страхи. , схильність до насильства, тривоги та надії багато розкажуть нам про сімейну систему, опорою якої є батьки (часто бабусі й дідусі, навіть відсутні), так само як і особи, витіснені на узбіччя суспільства, при уважному спостереженні дадуть нам з великою кількістю даних про «душу» суспільства. У Фрідріха Ніцше, одного з видатних попередників глибинної психології, який так захопив і Фройда, і Юнга, ми читаємо:

"Батьки мимоволі формують дітей на свій власний образ - вони називають це вихованням - жодна мати не сумнівається в глибині оскільки, народивши дитину, він набуває її як свою власну, кожен батько має право, на його думку, схиляти дитину до своїх власних понять і способу оцінки цінностей. (…) І так само, як батько, вчитель, священик, правитель бачать у кожній новій людині можливість отримати нові володіння» (1990a, стор. 130).

Ніцше (як Шопенгауер) не за збігом обставин вважається одним із попередників глибинної психології. Коли Фрейд познайомився з роботами Ніцше, він був вражений його знанням про силу та вираження несвідомих процесів, а також ступенем проникнення у власну психіку. Юнг також високо оцінював велич Ніцше в цій галузі, посилався на нього у своїх публікаціях і навіть присвятив психології одного зі своїх найцікавіших трактатів (див. Юнг, 2010). У той час, коли позитивізм тріумфував з ідеєю tabula rasa, змішаною з концепціями, які зводили всі психічні процеси до хімії мозку, Ніцше писав:

«Знаючи щось про батьків, можна вже зробити висновки про дитина: скажімо, брудна нестриманість, таємна заздрість, вульгарне посягання на чужі права - це зведене триєдність, що становить назавжди сутність загального типу, мусить передаватися дитині так само вірно, як зіпсована кров; а за допомогою найкращого виховання й освіти можна досягти лише зовнішнього вигляду, який затемнює таку спадковість. (…) У нашу високодемократичну епоху, і я хотів би сказати, епоху спільноти, виховання та освіта повинні бути насправді мистецтвом видимості - обманювати людей щодо походження та спадкової грубості тіла та душі» (Ніцше, 1990a, 256–257)..

Деяких батьків лякають ті якості їхніх дітей, які вони самі придушили або втратили. Викликає занепокоєння надмірна рухливість дитини, її саморефлексія, поганий контакт з однолітками (які також можуть бути не гідні дружби дитини), апатія. Але ще страшніше те, що вихователі, батьки та опікуни наївно вірять словам влади та піддаються шаленій моді на нові категорії захворювань. Такі назви, як депресія, СДВ, СДУГ іноді грають роль демонів, які проникли в тіло школяра. Справа не в тому, щоб заперечувати існування цих захворювань, а в тому, що вони приписуються дуже багатьом дітям і підліткам. Пігулка замінила ремінь. Доля домашніх тварин показує, що викорінити потребу в фізичних вправах можливо

Докладні параметри

Автор: Томаш Ольчановський

Кількість сторінок: 257

< b >Рік видання: 2013

Обкладинка: м'яка

Видання: перше

ISBN: 978-83-61538-52-3

Видавець: ENETEIA

Серія:< /b > Розмір душі

Формат: 145×205 мм

Роздрібна ціна: 39,00 злотих