Машини громадянської міліції та служби безпеки 1944-1990 Maciej Replewicz


Код: 18135691238
1385 грн
Ціна вказана з доставкою в Україну
Товар є в наявності
ЯК ЕКОНОМИТИ НА ДОСТАВКЕ?
Замовляйте велику кількість товарів у цього продавця
Інформація
  • Час доставки: 7-10 днів
  • Стан товару: новий
  • Доступна кількість: 15

Покупая «Транспортные средства Гражданской милиции и Службы безопасности 1944-1990 гг. Мачей Реплевич» данный товар из каталога «Автомобиль, транспорт» вы можете быть уверены, что после оформления заказа, доставки в Украину, вы получите именно то, что заказывали, в оговоренные сроки и европейского качества.

Технічні засоби Громадянської міліції та служби безпеки 1944-1990 рр.

  • Автор: Maciej Replewicz
  • Видавництво: Księży Młyn
  • Рік видання: 2025
  • Кількість сторінок: 184
  • Формат: 20,5x29,0 см
  • Палітурка: тверда
  • EAN: 9788377298237

Книга Мацея Реплевича — це новаторське та надзвичайне видання. Досі ніхто не намагався представити техніку, якою користуються Громадянська міліція та органи безпеки ПНР, професійно, і водночас доступно та зрозуміло неспеціалісту. До 1989 року тема була абсолютно секретною. Після політичного прориву про поліцейські машини писали рідко й неохоче, хоча до початку 21 століття виселені полонези та ніси становили значну частину поліцейського парку. Основними асоціаціями з МО були полонези із серіалу «Лейтенант Боревич» та міліцейські машини, якими користувалися реконструкторські групи з нагоди річниць введення воєнного стану. Для багатьох поляків видовище Stara WT Зомовського стало травматичним спогадом про давно минулі часи. Мацей Реплевіч отримав неопубліковані раніше документи Міністерства внутрішніх справ і представив професійне дослідження МО та транспортних засобів безпеки: від міліцейського мотоцикла SHL M11, майже невідомих поліцейських автомобілів Syrena 103 і Fiat 132p, імпортованих з Японії Honda, до колісного бронетранспортера SKOT, який використовував ZOMO у 1980-х роках. Всупереч видимості, МО боролося з постійною нестачею транспортних засобів аж до падіння Польської Народної Республіки. У кризові 1980-ті роки міліціонери широко критикували якість виготовлення та недостатню продуктивність поліцейських машин. Багатьох читачів здивує розділ, присвячений транспортним засобам Управління безпеки, а з 1956 року Служби безпеки. Служба безпеки використовувала автотранспорт переважно з ідеологічно ворожого Заходу; у темну епоху сталінізму ядро ​​його автопарку складалося з Citroëns, імпортованих із Франції, а також численних автомобілів із США, Канади та Великої Британії. Автор виявляє, що автомобілі Управління «Б» МВС, які вели стеження, були оснащені декількома комплектами номерних знаків, а співробітники, які їхали, мали документи з вигаданими даними. Більшість світлин та ілюстрацій у книзі раніше не публікувалися. Надзвичайним свідченням часу є приховані фотографії автомобілів СБУ без розпізнавальних знаків під час обшуку в будинку одного з активістів демократичної опозиції у травні 1979 року.