Польські літературні перекладачі ХІХ ст.

Кароліна Дембська

Лауреат Нобелівської премії навчає нас, що «перекладачі щодня рятують світ»: «вони є компонентами чогось на кшталт провідної нервової тканини», яка забезпечує міжособистісне спілкування. Проте про самих перекладачів ми знаємо дуже мало, а перекладачі попередніх століть, які протягом століть збагачували польську літературу творами іноземних авторів, для нас є зовсім невідомим світом.

Я вважаю, що монографія Кароліни Дембської є дуже цінною працею в польському перекладознавстві, гідною публікації та поширення в епоху змін, через які переживає наша дисципліна. Це свідчення надійних наукових навичок, орієнтації в різних течіях і парадигмах, а також дослідницьких методологій, часто маловідомих або недооцінених. Книга Кароліни Дембської висвітлює їх і показує, що те, що забуте або маловідоме (наприклад, через свою герметичність або складність), є дуже корисним і все ще функціонує в аналізі, подібному до аналізу, проведеного в цій роботі. Відновлення пам’яті колишніх перекладачів стало можливим також завдяки згадці методики Кітті ван Льовен-Цварт, яка тут успішно застосована.

з рецензії проф. доктор філософії Малгожата Трюк, Варшавський університет

Монографія Кароліни Дембської — це вражаюче дослідження, проведене із залізною дисципліною, присвячене польським літературним перекладачам ХІХ ст., розташоване на місці зустрічі чотирьох напрямів сучасного перекладознавства: перекладознавства, феміністичного перекладознавства, історії перекладу та соціології перекладу. Використовуючи складний набір інструментів, автор не лише «відновлює» імена та прізвища понад двох сотень жінок, причетних до мистецтва художнього перекладу ХІХ ст., а й робить успішну спробу показати складні соціальні механізми, які сформували їхні ролі. Досліджуючи походження, освіту та діяльність перекладачів, вона реконструює їхній соціальний habitus, і, аналізуючи рішення щодо вибору текстів, авторів, жанрів і мов, використаних технік і стратегій перекладу, а також думки щодо перекладу та мотивації для перекладацької роботи, вона реконструює їхні перекладацькі habitus і позицію в літературному полі того часу.

з огляду dr hab. Наталія Папроцька, проф. Uwr