Про свободу людської волі, Артур Шопенхауер


Код: 17443752164
464 грн
Ціна вказана з доставкою в Україну
Товар є в наявності
ЯК ЕКОНОМИТИ НА ДОСТАВКЕ?
Замовляйте велику кількість товарів у цього продавця
Інформація
  • Час доставки: 7-10 днів
  • Стан товару: новий
  • Доступна кількість: 35

Заказывая «О свободе человеческой воли, Артур Шопенгауэр» данное изделие из «Философия, история философии» вы можете быть уверены, что после оформления заказа, доставки в Украину, вы получите именно то, что заказывали, в оговоренные сроки и европейского качества.

Про свободу людської волі Артур Шопенгауер

Автор: Артур Шопенгауер

Розміри: 12,5x19,5x1,3 см

Рік випуску: 2014

EAN: 9788379980024

Артур Шопенгауер (1788-1860) - один з найвидатніших німецьких філософів, хоча він фактично ніколи не створював жодної філософської школи, проте мав великий вплив на таких мислителів, як Бергсон (з його інтуїтивізмом), Ніцше (з його філософією життя), а також неокантіанці та прагматики черпали від нього. Шопенгауера зазвичай називають творцем філософського песимізму. Як пише Ян Гаревич, його песимізм не мав нічого спільного з катастрофізмом, а заперечення прогресу – із запереченням розвитку науки і техніки. Він навчав змирення без смирення, співчуття без любові до ближнього, бунтарства без дії. Він перевів релігійні міфи у світську філософію, а надії та сумніви пересічної людини — у цілком аристократичний світогляд. А про тему свободи і волі, яка є головною темою книжки, Гаревич пише далі. Надіндивідуальна воля є у Шпенггауера перш за все синонімом речі в собі. Зміст цієї тези зводиться до твердження про те, що сутністю світу є абсолютна свобода. Така свобода не може бути реалізована у світі. Будь-який прояв свободи – це також її розтрата, адже вибір конкретного варіанту означає відмову від усіх інших. Таким чином, абсолютна свобода проявляється у своїй абсолютній протилежності: недиференційованому, безкорисливому потягу до самореалізації у формі індивідуальних егоїстичних прагнень, у кращому випадку морально байдужих і, як правило, переслідуваних лише на шкоду іншій волі. Тому принцип індивідуалізації виявляється принципом зла. Проте звідси випливають важливі висновки: по-перше, що за поясненням сутності світу криється також об’єктивна, загальноприйнятна оцінка, по-друге, що за неможливості усунення зла у світі людина несе моральну відповідальність лише за себе.