R. Gliere Concerto nuty
- Час доставки: 7-10 днів
- Стан товару: Б/В
- Доступна кількість: 1
Покупая «R. Gliere Concerto nuty» данный товар из каталога «Музыка» вы можете быть уверены, что после оформления заказа, доставки в Украину, вы получите именно то, что заказывали, в оговоренные сроки и европейского качества.
Р. Gliere
Concerto
op.82
Reinhold Ernst Glière or Reinhold Glier[1] (рос. Рейнгольд Морицевич Гліэр, Rejngold Moricewicz Glier; нар. 30 грудня 1874?/11 січня 1875 у Києві, пом. 23 червня 1956 у Москві) — російський композитор, диригент і педагог.
>Батьком Глієра був Ернст Моріц Глієр з Клінгенталя, будівельник мідних духових інструментів, що жив у Києві; мати (Юзефа Корчак) була полькою. З 1891 року молодий Глієр навчався гри на скрипці в Київській консерваторії у Отакара Шевчика. З 1894 року він продовжив навчання музиці в Московській консерваторії у Антона Арієнського та Сергія Танєєва.
Через рік після закінчення школи Гліер став викладачем у Московському інституті. Гнесинич (Российская академия музыки имени Гнесиных). У 1905–1908 роках вивчав диригування в Берліні у Оскара Фріда. У 1920–1941 роках був викладачем композиції в Московській консерваторії. Серед його учнів були: Микола Мясковський і Сергій Прокоф'єв. Він не був прихильником музичного авангарду, створював композиції стилістично консервативні, але чудові за композиторською майстерністю. Після навчання в Берліні він вніс у свої твори елементи музичного імпресіонізму. Не виступав проти офіційної політики соціалістичного реалізму. Теми часто стосувалися фольклору народів СРСР. Неодноразово нагороджувався, отримавши звання Народного артиста СРСР і Народного артиста РРФСР, Народного артиста Азербайджанської РСР і Народного артиста Узбецької РСР. Триразовий лауреат Сталінської премії. Нагороджений трьома орденами Леніна (1945, 1950, 1955), орденом Трудового Червоного Прапора (1937) і орденом «Знак Пошани» (1938).
Його балет « Червоний мак» 1927 року вважався зразковим зразком поєднання пропагандистського змісту з популярною традиційною музичною формою.
Похований на Новодівичому кладовищі в Москві.
Орієнтовна дата виходу!
Ноти належали Вітольду Кшеменському
Witold Krzemieński
(нар. квіт. 20.08.1909 у Львові, помер 27.08.2001 у Познані) –
польський диригент, композитор і професор.
Закінчив музичних студій у Консерваторії Польського музичного товариства у Львові. Навчався диригуванню та композиції у Адама Солтиса, скрипці у Юзефа Цетнера. З 1927 р. грав на альті в оркестрі Великого театру у Львові, а в 1937-1939 рр. — у групі першої скрипки в оркестрі Львівського радіо. У 1944 році став диригентом Львівської філармонії.
Після Другої світової війни, у 1945 році, став музичним керівником Сілезького театру. Станіслава Виспянського в Катовіце. У 1946 році став диригентом, а в 1947-1949 роках директором Сілезької філармонії в Катовіце. З 1949 року був першим диригентом Краківської філармонії. У 1950-1963 роках він викладав клас диригування у Державній вищій музичній школі в Кракові, де також був завідувачем кафедри диригування. Водночас у 1953-1957 роках він був художнім керівником і першим диригентом Лодзінської філармонії. З 1963 року викладав диригування у Державній вищій школі музики в Познані. У 1963-1967 роках він також був директором Познанської філармонії. Тадеуш Шеліговський.
У 1972-1974 роках був художнім керівником Поморської філармонії. Він привіз багатьох відомих солістів і музикантів до Бидгоща для виступів (Ванда Вількомірська, Галина Черни-Стефанська, Дельфіна Амброзяк, Стефанія Войтович, Бернард Рінгейссен, Гаррік Олссон). Як директор він підняв художній рівень філармонічного оркестру та Capella Bydgostiensis, якими керував його учень з Державної вищої школи музики в Познані.