Racine Roland Barthes New

racine

Roland Barthes

транс. Kajetan Maria Jaksender

eperons-outrog

Книга нова

< B> Покриття ціни PLN 59/Рекламна ціна PLN 39.90

Якщо література, я думаю, фундаментально, в той же час, що є заданим і значенням, расіне, безсумнівно Найбільший французький письменник; Його геній лежить не стільки в чеснотах, що, в свою чергу Будь -яка критична мова. Писання - це акт порушення сенсу світу, задаючи непряме питання, на яке письменник, що тягнеться до останньої напруги, утримується на відповідь. Кожен з нас дає відповіді, приносячи нашу історію, свою мову, нашу свободу; Через те, що історія, мова та свобода постійно змінюються, відповідь, яку світ дає письменнику, нескінченна: ми постійно реагуємо на те, що було написано незалежно від відповідей та значень - послідовно підтверджені, стикаються та замінені - зникають , Хоча питання залишається. Дихання літератури в ніздрі світу та історії. Расін ідеально пішов з союзниками літературної роботи, і тому залучає нас до повного відігравання напориста роль. Тож давайте заявляємо, всі з урахуванням власної свободи, історичної, психологічної, психоаналітичної чи поетичної істини Расіна; Давайте спробуємо Расіну, в ім'я його мовчання, всі мови, про які нам розповідає наш Сторіччя; Наша відповідь ніколи не буде більше, ніж швидкоплинна, тому вона може бути повною; Догматичний і відповідальний одночасно, нам не потрібно приховувати її за "правду" Расіна, яка буде виявлена ​​лише наші часи (чому?) Досить, щоб відповідь, яку ми даємо Расіну, займається далеко за межі себе, кожна мова, яку наш світ розмовляє з собою, і яка є основною частиною історії, яку він розповідає. Трагедія назва, компонент якоїсь граматики, визначальна заперечення. Дуже часто це служить лише для того, щоб відзначити найвищий ступінь прихильності, це як чудова, яка повинна оголосити про надлишок слова фанфар. Свобода, з якою фігури трагедії жонглюють, концепція смерті (оголошує її набагато частіше, ніж помирання), показує, що вони все ще знаходяться на дитячому рівні людського розвитку, у світі, де людина ще не повністю виконана. Вся ця похоронна риторика повинна протистояти словам Кіркегора: "Чим вище чоловік ставлять, тим жахливіша смерть". Відомо, що театральні критики зазвичай зустрічаються зі своїм сторіччям на основі федріанів, яких вони бачили. Сам текст сприймається як набір елементів, в яких задоволення, радісні вірші, знаменита тираді піднялася проти темряви та нудьги: це для цієї актриси, цих віршів, ці тиради приходять до театру; Ми переживаємо решту в ім'я культури, від імені