Я ВРЯТУВАВ ВІД ЗНИЩЕННЯ

Я не запитував: чи варто мені це робити? Але: як мені це зробити? Мемуари Ірен Гут-Опдайк, Праведника народів світу, потрібно читати, щоб ніколи не забувати, що робить з людьми ненависть. Ірені Гутовній 17 років, коли починається війна, яка перетворює ніжну, тиху ученицю школи медсестер у Радомі на героя. З самого початку війни доля не щадила її, але з наступними переживаннями і подальшими приниженнями вона ставала сильнішою не тільки для того, щоб вижити, але й щоб врятувати життя інших.

Він бере участь у змовницькій діяльності, а коли Голокост стає фактом, використовує своє німецьке ім’я та арійську зовнішність, щоб усіляко допомагати євреям. Нарешті, вона допомагає людям втекти з гетто, ховає їх у лісі, а також у підвалі будинку нацистського майора, де працює економкою.

Переживши війну та виїхавши до США, після багатьох років мовчання та глибокого приховування таємниці воєнних років у Польщі, Ірена пише свої спогади. До цього її спонукали думки, які заперечували концтабори та Голокост.

Спогади Ірени Гут-Опдике є свідченням мужності «звичайної польської дівчини», як вона сама себе називає, героїзму та протистояння особистості найбільшому злу, яке коли-небудь зазнавав світ. За мотивами книги в театрі Нью-Йорка була створена вистава.

Ірена Гут-Опдайке повторює у книзі: «Пам’ятайте – любіть, ніколи не ненавидьте», і її вчинки є найкращим прикладом того, як добро перемагає зло.