Реприватизація Польщі Беата Семєніко

Повоєнні втрати, як і раніше, залишаються відкритою скринькою Пандори. Вони кидають довгу тінь на судові процедури та польську політику.

Чи закінчиться колись умивати руки та заробляти гроші на людській несправедливості? Протягом багатьох років невирішеною була проблема реприватизації, яка висвітлилася в результаті скандалу. У Варшаві відбувалося багато шахрайств, в результаті яких нерухомість замість власності законних власників або їх спадкоємців опинилася в руках шахраїв. На жаль, це лише частина сумного процесу примирення з минулим, що відбувається на фоні величності закону, скривджених орендарів, державних інвестицій і багатомільйонних розкрадань.

«Реприватизація Польщі» — це книга, яка не лише порушує важливу проблему, але й багато пояснює, хоча на багато запитань немає відповіді. Після 1989 року питання чесної реприватизації так і не вирішене, і в результаті судової практики помножилося багато справ, які є ледь не скандальними. Результатом імовірних позовів є незаконний бізнес, побудований на захопленні багатоквартирних будинків, а орендарі та органи місцевого самоврядування часто залишаються ні з чим. Автор на конкретних прикладах демонструє масштаби цієї несприятливої ​​практики, а також роль судів, які відхиляються від системи правосуддя, чому значною мірою сприяли політики. Чи можливо ще реприватизувати житлові багатоквартирні будинки, палац, який слугує лікарнею, чи землю, на якій збудовано державний дитячий садок?

Беата Семєніко працює юристом, але також є відомою активісткою, пов’язаною з рухом орендарів. Співпрацює з Гельсінкським фондом прав людини та Асоціацією. проф. Вшанування. Вона писала статті, зокрема: для «Oko.press», «Krytyka Polityczna», «Młoda Palestra» та «Codziennik Feministiczny». Завдяки співпраці з Wydawnictwo Krytyka Polityczna вона видала досить сміливу, але водночас потрібну польському суспільству книгу, яка категорично заявляє, що замітання проблем під килим нікому не піде на користь.