The Name Drop

• Автор: Сьюзен Лі
• Перекладач: Ізабела Жуковська
• Видавництво: ХарперЯ
• Рік видання: 2024
• Палітурка: М'яка обкладинка з клапанами < /li>
• Кількість сторінок: 320
• Видання: 1
• Вікова категорія: + < /li>

• EAN: 9788383420486

Елайджа приїжджає до Нью-Йорка, щоб стажуватися в компанії свого батька. Він переконаний, що всі ставитимуться до нього так, як личить майбутньому президенту. Однак вона приєднується до групи стажерів, які не отримують зарплату та живуть у спартанських умовах.

Джессіка приїжджає до Нью-Йорка на стажування в Haneul Corporation. Свою кар'єру він починає з найнижчої сходинки службової драбини. На її подив, її відправляють на режисерське навчання, під час якого вона має жити в красивому багатоквартирному будинку.

Елайджа та Джессіка швидко з’ясовують причину помилки — у них однакове корейське прізвище. Однак вони вирішують нікого не відмовляти. Завдяки цьому Елайджа зможе на деякий час відпочити від владного батька, а Джессіка отримає шанс отримати рекомендаційні листи, які вимагає університет. Між Елайджа та Джесікою починають летіти іскри. Проте вони намагаються зберегти в таємниці зміни ролей, ставлячи на карту власні почуття.

Чи зможуть вони уникнути розкриття та катастрофічного скандалу? [праве крило – біографія автора] СЮЗАН ЛІ не боїться жодної роботи. Вона вже була офіціанткою, мережевим інженером і директором з персоналу в кількох успішних компаніях. Однак вона завжди хотіла розповідати історії, тому зараз перетворює неосяжність свого досвіду в легкі, унікальні романи, в яких вона представляє веселі долі героїв. Але перш за все він зосереджений на історії кохання. Вона живе в Південній Каліфорнії зі своїми трьома завзятими чихуахуа, але в душі все ще мешканка Нью-Йорка. Він дуже одержимий K-pop і K-dramas. [quotes on the wing] Я міг здогадатися, що щось не так, вже під час реєстрації. І я точно мав про це здогадатися, коли виявилося, що я маю місце в першому класі. Я не розумію, чому я не зізнався собі, що щось не так, коли мій особистий водій забрав мене в аеропорту. Але зараз, коли я стою під блискучою люстрою, схожою на діамантовий каскад, у фойє триповерхового багатоквартирного будинку в одному з найкрасивіших районів міста, я відчуваю страх. Сталася жахлива помилка. Мене тут не повинно бути. Або в будь-якому з місць, де я так чи інакше опинився сьогодні. Я не знаю, як і чому це сталося, і що з цим робити. * – Це Верхній Іст-Сайд? – повторюю запитання. Цього разу я не звертаюся до якоїсь конкретної людини. «Ні в якому разі», — відповідає Сара. – Ми приблизно за сто кварталів від цього району. Це Нижній Іст-Сайд. Корпорація Ha¬neul ніяк не помістить таких маленьких хлопців, як ми, у кращий район міста. Я повільно киваю, оглядаючи крихітну, по-спартанськи вмебльовану квартиру та обличчя незнайомців, одягнених у мережевий одяг. Ми всі будемо працювати цього літа в Haneul, але ми не схожі. Я був не в тому місці. Текстові фрагменти