Вишукана французька фуа-гра з перцем d'Espelette 100г
- Час доставки: 7-10 днів
- Стан товару: новий
- Доступна кількість: 19
Приобретая «Вишукана французька фуа-гра з перцем d'Espelette 100г» данный товар из каталога «Остальные» вы можете быть уверены, что после оформления заказа, доставки в Украину, вы получите именно то, что заказывали, в оговоренные сроки и европейского качества.
Вишукана французька
фуа-гра з перцем d'Espelette
100г
Смак:
М’який з відтінком пікантності.
Особливості:
Фуа-гра виготовляється з жирної качиної печінки. Вважається одним з найпопулярніших і в той же час одним з найдорожчих делікатесів французької кухні. Неповторний смак дозволяє використовувати цей продукт як вишукану закуску або намазку. Його часто їдять у Франції, це популярна святкова традиція. Згідно з французьким законодавством, фуа-гра є частиною культурної та гастрономічної спадщини, що охороняється у Франції. Традиційно його їдять холодним як закуску, найчастіше під час святкової трапези (Новорічний чи Різдвяний вечір).
Історія:
фуа-гра — це гусяча або качина печінка. У дослівному перекладі французькою це означає «жирна печінка». Його витоки сягають часів стародавніх єгиптян. Вони помітили, що їхні гуси взимку з’їдали велику кількість їжі, через що у них збільшувалася печінка. Незабаром єгиптяни почали їсти гусячу печінку, беручи її з собою як їжу, коли вони подорожували по Нілу. Стародавній малюнок показує, як єгипетські фермери насильно годують гусей, що є наочним свідченням початку виробництва цього паштету.
У 1 столітті до н.е. Римляни годували своїх гусей інжиром, від чого печінка робилася більш насиченою і надзвичайно солодкою. Незабаром він став цінним делікатесом, яким насолоджувалися імператори та вельможі. Однак у середні віки фуа-гра зникла з поля зору. Вважається, що євреї були єдиними, хто знав його секретний рецепт. Оскільки це одне з небагатьох видів м’яса, яке вони можуть їсти відповідно до своєї релігії.
Фуа-гра зрештою повернулася на публічну арену, коли французький шеф-кухар Жан-П’єр Клоуз відновив рецепт і перетворив його на королівську страву. Таким чином він пройшов шлях від маловідомого до відомого в усій Європі, ставши улюбленим художниками, зокрема великим письменником Олександром Дюма та італійським композитором Россіні. Французький король Людовик XVI одного разу оголосив цей делікатес «стравою королів».