Альберт Кранц

Вандал

Передмова від видавця

Іноді історія може містити таємниці, які потрібно відкрити заново. Твір Альберта Кранца «Вандалія» — один із таких випадків. Як видавець цієї книги я хотів би пролити нове світло на історії, що містяться у творі цього німецького канона, які свідчать про те, що вандали насправді були пов’язані зі слов’янами.

Моїм спонуканням до публікації цієї книги було бажання відкрити та зрозуміти нашу спільну історичну спадщину, про яку ми часто не усвідомлюємо. Я. Ця книга адресована всім, хто цікавиться історією, особливо історією слов'ян. Метою видання «Вандалії» польською є те, що цього ще ніхто не робив, що мене дуже зворушило.

Дивно, що біографії Кранца немає навіть у польському виданні Вікіпедії, хоча її можна знайти німецькою, англійською, французькою та російською версіями. Це може свідчити про повну незнаність його творчості в Польщі або свідоме замовчування його як автора. Щоб правда про вандалів не залишилася лише відлунням минулого, варто прочитати цю унікальну книгу. Цей німецький історик, незважаючи на деякі недосконалості в своїй роботі, є частиною відродження науки в епоху Відродження. Це проливає нове світло на нашу польську історію.

Я також сподіваюся, що читання «Vandalia» надихне польських істориків і дослідників на подальші, глибокі дослідження вандалів, їхніх зв’язків зі слов’янами та їхнього внеску в розвиток нашого краю. Я вірю, що ця надзвичайна робота сприятиме відкриттю нових, захоплюючих аспектів нашої спільної історії та сприятиме побудові наукового діалогу та обміну знаннями між фахівцями різних галузей. Нехай «Вандалія» стане джерелом натхнення для поколінь дослідників, які продовжуватимуть надзвичайну історію про наших предків та їхні досягнення.

Бажаю вам приємного читання та незліченних відкриттів, які «Вандалія» неодмінно принесе.

Інформація:

• Назва: Vandalia
• Автор: Альберт Кранц
• Обкладинка: м'яка
• Кількість сторінок: 802
• Рік видання: 2023
• Видання: I
• Видавець: Гжегож Скварек
• Формат: 170 x 240 мм (17 x 24 см)
• Номер ISBN: 978-83-968021-0-1

Його хроніка, представляючи надзвичайно насичену панораму подій, дозволяє читачеві зануритися в історію, сповнену драматичних поворотів сюжету, захоплюючих персонажів і несподіваних зв’язків між різними культурами та традиціями. Через призму проникливого аналізу Кранца ми також дізнаємося про мотиви та причини конфліктів, які відбувалися між різними сторонами, як у релігійній, так і в політичній сферах.

Хроніка Альберта Кранца є не лише багатим джерелом історичних знань, але й натхненням для роздумів про універсальні цінності, які об’єднують людей незалежно від походження чи релігії. Читаючи ці унікальні фрагменти, ми замислюємося, скільки таємниць ще зберігає минуле, яке постійно впливає на сьогодення та формує нашу ідентичність.

Переконайтеся самі, наскільки багатопотоковим і сповненим дивовижних відкриттів є світ, описаний Альбертом Кранцом. Це прочитання, безперечно, забезпечить не тільки захоплюючі враження, але й збагатить ваше розуміння минулої історії та дозволить отримати новий погляд на спільне коріння європейської культури.

Вибираючи назву для цієї великої групи племен, що населяють цю величезну для Європи територію, згадану вище (тобто від Дону на сході до Рейну на заході, і навіть до Бургундії та від Балтійського моря до Балкан), автор книги Вандалія - як він зазначає у своєму вступі - він керувався такими авторитетами, як Тацит і Пліній, які нібито взяли назву "Вандали" (Вандали) від вавилонського автора Бероса.

Це призводить до певної невідповідності між розумінням вищезазначеного терміну Альбертом Кранцем (писав на рубежі 15-го і 16-го століть), який послідовно дотримувався цього на майже 500 сторінках своєї праці Vandalia, а також підхід Вікіпедії, який говорить: «група східногерманських племен, що населяли Центральну Європу до Великого переселення народів».

Кранц, який вважає себе німецьким громадянином німецької родини (він найчастіше використовує прикметник Teutonicus або фразу cives Germaniae, тобто мешканець Німеччини), не погоджується з енциклопедією PWN, яка стверджує, що вандали «у 1–4 століттях займали території на верхів’ях Одеру та Дунаю; у 5 столітті під тиском готів вони рушили на захід, вторглися на Піренейський півострів і оселилися в південній Іспанії (пізніше названій Андалусією); у 429 році під під керівництвом Гензеріка вони завоювали Північну Африку і заснували державу; звідти вони завоювали Корсику, Балеарські острови та частину Сицилії; 533-534 рр. держава вандалів була знищена візантійським вождем. які ведуть своє коріння до тих, хто працював над Вавилонською вежею, - також сміливіше, тому що до нащадків Ноя, які називаються - за іменами старших синів Ноя - хамітів, семітів і япетів, а до його післяпотопних нащадків: «Після катаклізму він народив багато синів, серед яких є. первісток Туіскон, батько всіх німців Альберт Кранц у своїй праці «Вандалія» показує, що в минулому багато племен і народів воювали між собою за вплив і землі, що призвело до утворення держав і королівств. У своїй хроніці Кранц представляє як негативні, так і позитивні сторони життя цих громад. Серед цих аспектів – мовне різноманіття, яке, за його словами, переважає в цих областях,