Wielki Mistrz Polski Sokolnicki Prezydenta II RP Rozmowy 2002-2008 Kępiński


Код: 16310392805
829 грн
Ціна вказана з доставкою в Україну
Товар є в наявності
ЯК ЕКОНОМИТИ НА ДОСТАВКЕ?
Замовляйте велику кількість товарів у цього продавця
Інформація
  • Час доставки: 7-10 днів
  • Стан товару: новий
  • Доступна кількість: 1

Оплачивая «Wielki Mistrz Polski Sokolnicki Prezydenta II RP Rozmowy 2002-2008 Kępiński», вы можете быть уверены, что данное изделие из каталога «Всеобщая история» будет доставлено из Польши и проверено на целостность. В цене товара, указанной на сайте, учтена доставка из Польши. Внимание!!! Товары для Евросоюза, согласно законодательству стран Евросоюза, могут отличаться упаковкой или наполнением.

Анджей Кепінський «Великий магістр Польщі Юліуш Новіна Сокольницький. Внесок до біографії конституційного президента Другої Польської Республіки,

Розмови 2000-2008»

2-е видання , 2016

Книга являє собою 8 інтерв’ю 2000-2008 років з Юліушем Новіною, конституційним президентом у вигнанні та 9-м великим магістром Ордену св. Станіслав. Президент розкриває приховані від громадськості історичні факти про уряд у вигнанні, президентів у вигнанні, справу Берга, Вільну Європу, Андерса, Валенсу та багатьох інших, які вплинули на нинішню форму Польщі.

Juliusz Nowina Sokolnicki помер у 2009 р., спочиває в санктуарії в Калкув-Годуві в Польщі

Ось уривок з однієї з розмов:

- Анджей Кепінський - Як досягти спадкоємства міжвоєнної Польщі? До спадкоємності державності, жорстоко перерваної в 1939 році?

- Юліуш Новіна Сокольницький - Наступності можна досягти лише шляхом повернення до квітневої конституції 1935 року. Що насправді сталося? У 1990 році я хотів передати владу новообраному президенту в Польщі, безіменно, тому що тоді, коли ми робили цей акт, не було відомо, хто буде обраний президентом. Цей акт був надісланий до Варшави, до маршалка Сенату, який десь його загубив... Цей факт виявив лише пан Урбан у тижневику «Nie». Цей акт також так і не дійшов до нового президента. Тоді, оскільки в екзилі було два конкуруючих уряди в екзилі, пан Качоровський, лідер цього конкурентного, самопроголошеного уряду, приїхав до Варшави і привіз Бельведеру кілька національних сувенірів, але передача влади з ним не була підписана чи зроблена, оскільки Валенса вже був обраний і склав присягу як президент, тому влада не могла бути передана йому. Тож фактично ніхто з еміграції не передавав владу країні.