ZASADA RÓWNOWAGI INSTYTUCJONALNEJ W PRAWIE UNII EUROPEJSKIEJ Tomasz Du


Код: 15304367755
769 грн
Ціна вказана з доставкою в Україну
Товар є в наявності
ЯК ЕКОНОМИТИ НА ДОСТАВКЕ?
Замовляйте велику кількість товарів у цього продавця
Інформація
  • Час доставки: 7-10 днів
  • Стан товару: новий
  • Доступна кількість: 1

Просматривая «ZASADA RÓWNOWAGI INSTYTUCJONALNEJ W PRAWIE UNII EUROPEJSKIEJ Tomasz Du», вы можете быть уверены, что данный товар из каталога «Международное право, право ЕС» будет доставлен из Польши и проверен на целостность. В цене товара, указанной на сайте, учтена доставка из Польши. Внимание!!! Товары для Евросоюза, согласно законодательству стран Евросоюза, могут отличаться упаковкой или наполнением.

Нова книга, загнуті кути та корінець, невеликі подряпини та бруд на обкладинці, мінімум бруду на сторінках,

ПРИНЦИП ІНСТИТУЦІЙНОГО БАЛАНСУ В ПРАВІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Автор: TOMASZ ДУБОВСЬКИЙ

Видавництво: EuroPrawo PUBLISHING INSTITUTE

ISBN: 978-83-7627-035-7

334 сторінки

обкладинка: м'яка обкладинка

Рік публікації: 2010

Лісабонська угода, яка набула чинності наприкінці 2009 року, привела до фундаментальних змін у багатьох факторах, що формують інституційну систему Європейського Союзу . Це стосується не лише, наприклад, розподілу повноважень інституцій ЄС; внесені зміни залишили відбиток на всій правовій системі ЄС. Це добре видно на прикладі інституційного балансу права Співтовариства (Європейського Союзу), якому присвячено це дослідження.

Інституційний баланс викликав чимало суперечок серед експертів із права Співтовариства ще до набрання чинності Конвенцією. Лісабонський договір. Нині ці дискусії лише загострилися. Сумніви щодо визнання інституційного балансу як загального принципу права Співтовариства (Європейського Союзу), його зв’язки з традиційно розуміним розподілом влади (особливо у світлі нової класифікації вторинних правових актів ЄС) та його роль у збалансуванні наднаціональних і державні інтереси в Європейському Союзі – це лише деякі сумніви, з якими сьогодні доводиться стикатися політикам, юристам і політологам, які займаються справами ЄС.

Вищезазначені проблеми породжують питання більш загального характеру, в т.ч. : про визначення, сутність та класифікації загальних принципів права Співтовариства (Європейського Союзу). Ці питання, хоч і принципові, все ще недостатньо конкретизовані. І це прогалина, яку має на меті заповнити це дослідження.

Важливо те, що в аналізі враховуються норми ДЄС і ДФЄС у тому вигляді, в якому вони були прийняті Лісабонським договором, беручи до уваги всі правові норми Громад. Це дозволило, окрім аналізу самого інституційного балансу, охопити низку особливостей інституційної системи ЄС у контексті її еволюції. Завдяки цьому робота набуває характеру комплексного та актуального аналізу правового статусу Європейських Співтовариств.