Зембала. Лікарня - це я. Історія відомого кардіохірурга

«Я втратив свого сина, я втратив свою лікарню. Життя більше не має для мене сенсу» - це останні слова професора Маріана Зембали в день, коли він звільнив свого сина Міхала з посади керівника кардіохірургії. Через кілька годин він покінчив життя самогубством.

Один із найкращих польських лікарів, учень Збігнєва Реліги (супроводжував його під час першої успішної трансплантації серця в Польщі). Він зробив Сілезький центр хвороб серця в Забже, яким керував, став провідною лікарнею в Польщі. Успіх ішов за успіхом: перша трансплантація серця та легенів, перша одночасна трансплантація серця та нирки, все більше трансплантацій у дітей, успішні трансплантації легенів у хворих на муковісцидоз. Зембала публічно стверджував, що немає жодної операції на серці, яку не можна було б зробити в Забже.

Ця біографія — це історія про людину, сповнену протиріч — відданого своїм пацієнтам і безжального до своїх співробітників. «Він був як локомотив, який переїхав людей», — говорили ті, хто з ним працював. Амбітний, невтомний, що рветься вперед, незважаючи на перешкоди. Він не хотів, а може, й не міг зупинятися до кінця.

Авторам вдалося створити багатобарвний портрет людини, яка змінила обличчя польської медицини, але не змогла врятуватися.